ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.I., Усенко
Є.А.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участю представників:
позивача: Пранничука Р.В., Ціка В.Г.
відповідача: Iвоніна М.Л.
розглянувши касаційну скаргу першого заступника начальника
Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі
м. Дніпропетровська - Джураєва Г.З.
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
11 жовтня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 грудня 2005 року
у справі № 27/130
за позовом ДП "Агроспецресурси - Дніпро"
до ДПI у Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
В липні 2005 року позивач звернувся з позовом до суду про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, мотивуючи
свої вимоги ти, що 15 березня 2005 року ДПI у
Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська був складений
акт № 29-23-2-32090870 "Про результати планової документальної
перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ДП "Агроспецресурси-Дніпро" за період з 22 липня 2002 року по 30
листопада 2004 року".
В акті вказано на завищення підприємством валових витрат на
429456,93 грн. внаслідок недодержання вимог п.5.1, п.п.5.3.9
п.5.3, п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Так, ДП "Агроспецресурси-Дніпро" було віднесено до складу
валових витрат виплати винагород за договорами доручення з
приватними підприємцями в сумі 388455,98 грн., а саме:
- ОСОБА_1 згідно з договором від 01 жовтня 2003 року НОМЕР_1
за період з 31 жовтня 2003 року по 30 квітня 2003 року в сумі
151548 грн.;
-
- ОСОБА_2 згідно з договором від 29 квітня 2003 року НОМЕР_2
за період з 29 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року в сумі
120807 грн.
Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 під час виконання договорів
доручення були штатними працівниками підприємства, службові
обов'язки яких співпадали з умовами договорів. Пунктом п.4 ст5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачена можливість подвійного віднесення до
складу валових витрат за виконання однієї і тієї ж роботи.
На підставі вказаного акту перевірки та за результатами
процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання ДПI у
Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято
податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2005 року №
0000482302/2, яким визнано суму податкового зобов'язання позивача
з податку на прибуток в розмірі 102314 грн.65 коп. в тому числі:
63668 грн.90 коп.- основний платіж і 38645 грн. 45 коп.-штраф.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11
жовтня 2005 року, залишеного в силі ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року, позовні
вимоги задоволені.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову
посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини справи,
дали неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалили рішення, які не
відповідають вимогам матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 15
березня 2005 року № 29-23-2-32090870 , зазначено, що дочірнє підприємство
"Агроспецресурси-Дніпро" в порушення пункту п.1, підпункту 5.3.9
пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
включило до складу валових
витрат винагороду, одержану приватними підприємцями ОСОБА_2 і
ОСОБА_1, що призвело до завищення валових витрат у відповідних
періодах 2003-2004 років.
Згідно акту перевірки дочірнє підприємство
"Агроспецресурси-Дніпро" (довіритель) включило до складу валових
витрат виплачену приватним підприємцям (повіреним) винагород за
договорами-доручення, а саме:
- за договором від 1 жовтня 2003 року НОМЕР_1, укладеного з
приватним підприємцем ОСОБА_1, включило до складу валових витрат
винагороду у загальній сумі 151548 грн. 93 коп.
- за договором від 29 квітня 2003 року НОМЕР_2, укладеного з
приватним підприємцем ОСОБА_2, включило до складу валових витрат
винагороду у загальній сумі 120808 грн.27 коп.
В акті перевірки також зазначено, що по операціях з виконання
обов'язків згідно договорів-доручення від 01 жовтня 2003 року
НОМЕР_1 та від 29 квітня 2003 року НОМЕР_2 до перевірки
пред'явлено акти виконаних робіт, в яких вказано обсяг поставленої
сировини розмір винагороди, реєстр накладних на одержання молочної
сировини, протокол узгодження винагороди повіреного.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної
інстанцій зазначили, що службові обов'язки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по
трудовому договору співпадають з обов'язками по договору доручення
і не спростовують можливість виконання ними цих робіт .
Між тим, в матеріалах справи, є перелік службових обов'язків
цих осіб з якими вони були ознайомлені лише: ОСОБА_2 18 листопада
2004 року; та ОСОБА_1 - 1 травня 2004 року (а.с.60;61 т.2), хоча в
трудових стосунках з позивачем ці особи перебувають значно більший
період часу.
Відповідачем зазначалися в акті перевірки період отримання
винагороди ОСОБА_2 (II,III,IV кв. 2003 р.) та ОСОБА_1 (I,II,
кв.2004 р.), а отже судами не перевірялись службові обов'язки цих
осіб за 2003 рік і перше півріччя 2004 р.
Крім того, з актів виконаних робіт складених позивачем та
приватними та приватними підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, реєстри
накладних на одержану сировину від постачальників, не вбачається,
що саме ними виконувалась ця робота і такі факти не перевірялись
судами під час розгляду справи (а.с.32-59 т.2).< /o:p>
Беручи до уваги, що зазначений спір був розглянутий судом не
в повному обсязі, що є порушення принципу всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевірити докази, рішення та ухвала у справі підлягають
скасуванню.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені
законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити
спір.
Керуючись статтями 220,221,227,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу першого заступника начальника Державної
податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м.
Дніпропетровська - Джураєва Г.З. задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11
жовтня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 грудня 2005 року - скасувати та
направити на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Маринчак Н.Є.,
Судді: ______________________ Ланченко Л.В.
______________________ Пилипчук Н.Г.,
______________________ Степашко О.I.,
______________________ Усенко Є.А.