ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12.07.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого: судді Фадєєвої Н.М., суддів: Гордійчук М.П.,
Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., при секретарі:
Біла-Грошко О.А., за участю представника відповідача гр. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду касаційну
скаргу Управління пенсійного фонду в Ізмаїльському районі Одеської
області на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської
області від 11.05.2005 та ухвалу апеляційного суду Одеської
області від 18.10.2005 у справі за позовом гр. М. до Управління
пенсійного фонду в Ізмаїльському районі Одеської області про
призначення пенсії на пільгових умовах, В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2005 року гр. М. звернулася до суду з зазначеним
вище позовом, посилаючись на те, що їй відповідачем було
безпідставно відмовлено в призначенні пільгової пенсії, оскільки
вона протягом 7 років 6 місяців та 28 днів працювала санітаркою в
ренгенвідділенні з шкідливими умовами праці в Республіці Молдова.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.10.2005
залишено без змін рішення Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області від 11.05.2005, яким позов гр. М. задоволено.
Рішення судів мотивовані тим, що ратифікованою Угодою між
Урядом України та Урядом Республіки Молдови ( 498_637 ) (498_637)
призначення пенсії проводиться за законодавством держави, яка
призначає пенсію, та у відповідності до вимог статті 13 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач
подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами
норм матеріального права та неправильне трактування судами
законодавства, просить їх скасувати та постановити нове рішення,
яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
відповідача підтримав касаційну скаргу з викладених в ній мотивів,
позивачка про час і місце розгляду справи повідомлена належним
чином, у судове засідання не з'явилася, просить розглянути справу
у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 224 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без
змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових
рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Розглядаючи дану справу по суті, суди обох інстанцій
правильно дійшли висновку про задоволення позову гр. М.
Як вбачається із матеріалів справи та судових рішень,
позивачка працювала з 28.06.91 по 26.01.99 санітаркою в
ренгенвідділенні лікарні ім. Ігнатенко в м. Кишиневі, Республіка
Молдова, з шкідливими умовами праці. Ця посада включена до Списку
N 1 ( 36-2003-п ) (36-2003-п)
працівників, які відносяться до категорії "А" з
шкідливими умовами праці та дає право на призначення пенсії за
віком на пільгових умовах, в разі досягнення пенсійного віку і
наявності трудового стажу, передбаченого пунктом "а" статті 13
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
.
Відповідачем безпідставно відмовлено в призначенні пенсії на
пільгових умовах у зв'язку з тим, що місце, на якому працювала
позивачка, належним чином не атестоване.
Але даний факт спростовується актом перевірки умов праці
робочого місця та роботи гр. М. та довідками лікарні ім. Ігнатенко
в м. Кишиневі, які судами трактовані як атестація робочого місця з
питань встановлення шкідливості умов праці.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій,
задовольняючи позов, правильно застосували норми матеріального і
процесуального права та дали вірну правову оцінку встановленим по
справі обставинам.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують, а тому оскаржувані рішення скасуванню не підлягають.
Рішення судів викладені достатньо повно, з посиланням на
норми законодавства та встановлені по справі обставини.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду в Ізмаїльському
районі Одеської області залишити без задоволення, а рішення
Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2005
та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18.10.2005 по
даній справ - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.