Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді Харченка В.В.

Суддів: Маринчак Н.Є.

Гордійчук М.П.

Леонтович К.Г.

Кравченко О.О.

при секретарі: Деревенському I.I..

за участі представників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Товстогана В.В. та Зятіної Л.I., Одеської залізниці Арсененко О.Л. і Пашка С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі його виконавчої дирекції на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 червня 2005 року у справі за позовом Одеської залізниці до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі його виконавчої дирекції про визнання недійсним рішення, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі його виконавчої дирекції про визнання недійсним рішення №552 від 19.11.2004 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахування сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16 березня 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 червня 2005 року, визнано недійсним рішення №552 від 19.11.2004 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахування сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню - в частині донарахованих страхових внесків в сумі 723,49 грн., штрафу за неповну сплату страхових внесків на суму 72 7348,74 грн., всього на загальну суму 75170,34 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі його виконавчої дирекції просить скасувати ухвалені судові рішення та відмовити Одеській залізниці у позові у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4.4 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 (889-15) , базою для нарахування збору до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника цього податку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. В абзаці 3 ст. 2 цього Закону вказано, що до структури заробітної плати відносяться "інші заохочувальні та компенсаційні виплати". До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи на рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми".

Надання безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту відповідно до Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) є додатковим благом згідно п. п. "а" п. 4.2.9 ст. 4 Закону від 22.05.2003 року № 889 (889-15) .

Тимчасовим порядком обліку виданих безкоштовних квитків на залізничному транспорті для особистих потреб, затвердженого наказом Укрзалізниці від 13.04.2004 року № 86-Ц встановлено, що при отриманні працівником залізничного транспорту додаткового блага у вигляді вартості безкоштовного проїзду залізничним транспортом за разовими квитками для особистих потреб та приміськими квитками утримується податок з доходів із заробітної плати такого працівника. При цьому вартість такого безкоштовного проїзду не включається до складу фонду заробітної плати і не є базою для нарахування та утримання внесків до фондів обов'язкового соціального страхування. Ці витрати не є фактичними витратами на оплату праці та згідно з Законом України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" (889-15) підпадають над визначення "додаткового блага", а відповідно вартість безкоштовного проїзду в бухгалтерському обліку не відображається на субрахунку 661 "розрахунки за заробітною платою".

Стаття 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213 (2213-14) вказує на фактичні витрати заробітної плати, на які підлягають нарахуванню внески.

Згідно роз'яснення Держкомстату, витрати з надання безкоштовного проїзду не є витратами на оплату праці відповідно такі витрати не можуть бути базою для нарахування внесків до Фондів обов'язкового державного страхування.

Тобто, суди правомірно дійшли висновку, що вартість безкоштовного проїзду працівника залізниці не включається до складу фонду заробітної плати, не є складовою заробітної плати, не є базою для нарахування та утримання внесків до фондів обов'язкового соціального страхування. Ці витрати не є фактичними витратами на оплату праці та згідно Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" (889-15) підпадають під визначення "додаткового блага", а відповідно вартість безкоштовного проїзду в бухгалтерському обліку не відображається на субрахунку 661 "розрахунки за заробітною платою". Тобто - це додаткова соціальна гарантія для працівника залізниці, встановлена працедавцем відповідно Кодексу законів про працю України (322-08) та колективної угоди працівників залізничного транспорту.

З довідки Знам'янської ОДПI за №1/1 від 12.01.2005 року "Про результати перевірки з питання порядку та правильності нарахування утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб в частині оподаткування вартості безкоштовного проїзду, яким користувалися на протязі 2004 року працюючі на залізниці та інші категорії осіб в Знам'янській дирекції залізничних перевезень" вбачається, що порушень в частині оподаткування вартості безкоштовного проїзду, для обчислення податку з фізичних осіб порушень не встановлено, утриманий податок з доходів фізичних осіб, в частині вартості безкоштовного проїзду перераховується до бюджету без порушень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі його виконавчої дирекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 червня 2005 року - без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.