Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Судді Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Степашка О.I.

при секретарі судового засідання Буряк I.В.

за участю представників:

позивача: Сігалова М.Е. дов. від 31.03.2006р.

№ 5588/10/100

відповідача: Гапоненко К.Ю. дов. від 14.02.2005р. №1

прокурора не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Південної міжрайонної державної

податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду

від 07.02.2005р.

у справі № 38/302

за позовом Прокурора Дзержинського району

м.Кривий Ріг в інтересах держави в особі

Південної Міжрайонної державної

податкової інспекції у м. Кривий ріг

до Комунального підприємства

"Криворіжспецтранс"

про звернення стягнення на активи

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривий Ріг в інтересах - держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "Криворіжспецтранс" (надалі - відповідач) про звернення стягнення на активи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя - Бишевська Н.А.) від 28.10.2004р. у справі № 38/302 позов задоволено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду за наявності фактичних підстав, наявність яких судом була встановлена.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005р. у справі № 38/302 (головуючий суддя - Швець В.В., судді Тищик I.В., Сизько I.А.) апеляційна скарга Комунального підприємства "Криворіжспецтранс" задоволена частково, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2004р. у справі № 38/302 - скасовано.

Вказана постанова мотивована тим, що позивачем при зверненні до господарського суду із позовом не враховано, що відповідач у справі не є власником майна, та не надано доказів дотримання порядку стягнення податкового боргу, передбаченого ст.ст.8 - 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривий Ріг не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005р. у справі № 38/302, звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 06.05.2005р. № 8164/10/10, в якій просить вказану постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду - скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2004р. у справі № 38/302 - залишити без змін, позовні вимоги Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг задовольнити.

Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права України та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2005р. у справі № 38/302 касаційна скарга Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг від 06.05.2005р. № 8164/10/10 разом із матеріалами справи передана для розгляду Вищому адміністративному суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.10.2004р. за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по податках та зборах (обов'язкових платежах) у загальній сумі 2 580 591,42 грн., у тому числі:

- по податку на прибуток, одержаний за рахунок понижуючого коефіцієнту - 433,34 грн.;

- по податку на додану вартість - 1553 127,09 грн. недоїмки та пені в сумі 80 897,81 грн.;

- по земельному податку - 2 861,57 грн.;

- по податку на прибуток - 320 015,36 грн. недоїмки, 61 223,81 грн. - нарахованої пені;

- по податку з власників транспортних засобів - 44 322,02 грн. недоїмки, 114,54 грн. - пені;

- по збору за забруднення навколишнього середовища - 434 471,56 грн. недоїмки, 83 124,32 грн.-пені.

Заборгованість відповідача перед бюджетом по сплаті вищевказаних податків, зборів (обов'язкових платежів) у сумі 2 580 591,42 грн. узгоджена сторонами, що підтверджується картками особового рахунку платника, деклараціями з податку на прибуток, деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища та актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 25.10.2004р.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі, коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Iнформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Аналіз вищенаведеної норми дає підстави зробити висновок, що законодаством передбачено особливий порядок для погаше ння податкового боргу платником податків, який перебуває у державній або комунальній власності.

Матеріалами справи підтверджується, що вказане майно належить до об'єктів комунальної власності.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, доказів виконання вимог ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) позивачем не надано.

Згідно ч.б ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР (280/97-ВР) , доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Частина 8 ст.60 зазначеного Закону України встановлює, що об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України (254к/96-ВР) , органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, судова колегія підтверджує обгрунтованість правової позиції господарського суду апеляційної інстанції про те, що недотримання позивачем особливого порядку звернення стягнення на майно, що є об'єктом комунальної власності, передбаченого вказаними вище положеннями законодавства, є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарським судом Дніпропетровської області правильно і повно встановлені фактичні обставини у справі, проте із невідповідним застосуванням норм матеріального права України, тоді як Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про залишення касаційної скарги Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг від 06.05.2005р. № 8164/10/10 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005р. у справі № 38/302 - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг від 06.05.2005р. № 8164/10/10 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005р. у справі № 38/302 залишити - без задоволення

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005р. у справі № 38/302 - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .