ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Гуріна М.I.,
Кравченко О.О.,
при секретарі - Деревенському I.I.,
сторони: не з'явились;
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
місті Херсоні на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 27 квітня 2005 року у справі за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" до Державної
податкової інспекції у місті Херсоні, Управління Державного
казначейства в Херсонській області про відшкодування бюджетної
заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" (ТОВ
"Митра-Агро") звернулось в суд з позовом до Державної податкової
інспекції у місті Херсоні (далі - ДПI у м. Хесоні), Управління
Державного казначейства в Херсонській області про відшкодування
бюджетної заборгованості в сумі 108 150,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Митра-Арго" зазначає, що
ДПI у місті Херсоні неправомірно відмовляється надати висновок на
одержання невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 108
150,00 грн., згідно декларацій по податку на додану вартість за
вересень, листопад 2004 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24
лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 27 квітня 2005 року, позов
задоволено. Зобов'язано Управління Державного казначейства в
Херсонській області повернути з Державного бюджету (доходної
частини) з розрахунку відділення Державного казначейства в м.
Херсоні бюджетний борг по невідшкодованому податку на додану
вартість в сумі 108 150,00 грн.
Рішення судів мотивовані тим, що здійснення у звітному
періоді експортних операцій підтверджується вантажно митними
деклараціями. Факт існування договірних відносин з нерезидентом
підтверджується зовнішньоекономічними контрактами. Надходження та
зарахування коштів підтверджено банківськими витягами руху коштів
по рахунках. Факт оподаткування за 20-відсотковою ставкою операцій
підтверджено витягом з книги придбання товарів, податковими
накладними, платіжними дорученнями. Факт отримання податковим
органом податкових декларацій підтверджено штампом податкового
органу.
Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги, ДПI у м. Херсоні
вказує на неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права та просить рішення судів в частині
задоволення позову на суму 43 623,00 грн. скасувати. Зокрема,
скаржник вказує на неправильне застосування пункту 1.8 статті 1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
статті 43 господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Судами встановлено, що ТОВ "Митра-Агро" зареєстроване у
якості платника податку на додану вартість і за результатами
фінансово-господарської діяльності подає до органу Державної
податкової служби податкову звітність. Підприємством здійснювалися
експортні операції з продажу продукції призначеної для вивезення
та використання за межами митної території України, за якими
податок на додану вартість обраховується відповідно до пункту
6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за нульовою ставкою, а також операції
продажу продукції, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Всього ТОВ "Митра-Агро" згідно податкових декларації
підлягало відшкодуванню з Державного бюджету 108 150,00 грн.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума
податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або
бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою
податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою
податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Платник
податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної
йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових
зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Зазначене рішення відображається платником податку у податковій
декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому
виникає право на подання заяви про отримання бюджетного
відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого
рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум
бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Як вбачається з судових рішень та підтверджується матеріалами
справи, за наданими ДПI у м. Херсоні податкових декларацій з
податку на додану вартість та розрахунків експортного
відшкодування ТОВ "Митра-Агро" підлягало відшкодуванню з
Державного бюджету: за вересень 2004 року - 15831,00 грн. протягом
трьох наступних звітних періодів; за листопад 2004 року - 92319,00
грн. згідно розрахунку експортного відшкодування протягом 30
календарних днів від дати подання декларації. Отримання податковим
органом податкових декларацій та розрахунку експортного
відшкодування підтверджується штампами ДПI у м. Херсоні та
підписами посадових осіб.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого платника
податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при
вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх
вільного використання на митній території України.
Iз судових рішень та матеріалів справи вбачається існування
договірних відносин з нерезидентом, що підтверджується
зовнішньоекономічними контрактами № MG -3/2004 від 1 листопада
2004 року та № MG-2/2004 від 29 вересня 2004 року. Здійснення ТОВ
"Митра-Агро" у зазначеному звітному періоді експортних операцій
підтверджується вантажно-митними деклараціями засвідченими
гербовими печатками митного органу та складеними відповідно до
пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення
механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за операціями з експо рту продукції"
( 243-2002-п ) (243-2002-п)
від 1 березня 2002 року.
Матеріалами справи також підтверджено факт надходження та
зарахування на валютний рахунок валютної виручки, зокрема вказане
підтверджується витягами руху коштів по валютних рахунках ТОВ
"Митра-Агро".
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що здійснення
операцій, які оподатковуються за 20-відсотковою ставкою
підтверджено витягом з книги придбання товарів (робіт, послуг),
податковими накладними, заповненими належним чином. Факт
проведення розрахунків з продавцями за одержану сільгосппродукцію
підтверджується платіжними дорученнями.
Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що ТОВ
"Митра-Агро" не виконав всіх необхідних умов для отримання
експортного відшкодування і що за своєю природою суми заявлені до
відшкодування суми податку на додану вартість є бюджетним
відшкодуванням. Проте, апеляційний суд вмотивовано вказав, що
вказана вище обставина не впливає на зміну порядку відшкодування
податку на додану вартість.
Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про те, що
оскільки ТОВ "Митра-Агро" обрав спосіб відшкодування податку на
додану вартість саме в порядку, передбаченому Законом, то
застосування до спірних правовідносин Указу Президента України
"Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
є помилковим.
Доводи скаржника про те, що суму податку на додану вартість
за вересень 2004 року відшкодовано в рахунок сплати податкових
зобов'язань з податку на прибуток не містять під собою доказової
бази.
Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування податку на
додану вартість, затвердженого наказом державної податкової
адміністрації України та головного управління Державного
казначейства України № 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
від 2 липня 1997 року,
відшкодування податку на додану вартість із бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками податкових
органів або рішенням суду. ДПI у м. Херсоні не зробила висновок
щодо можливості проведення бюджетного відшкодування.
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної
інстанції винесені з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, висновки, викладені в них, доводами
касаційної скарги не спростовуються, підстави для їх скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Херсоні залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
27 квітня 2005 року та рішення господарського суду Херсонської
області від 24 лютого 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Харченко В.В.
судді Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Гурін М.I.
Кравченко О.О.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Харченко В.В.