ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г., Чалого
с.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду м. Києва від
23.01.2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірне
рішення про відмову перегляду розміру пенсії як науковому
працівнику, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність
Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва
мотивуючи тим, що 26 січня 2005 року у відповідності до ч. 17 ст.
24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
( 1977-12 ) (1977-12)
він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в
Оболонському районі м. Києва із заявою про перегляд розміру
пенсії, як науковому працівнику у відповідності до ч. 17 ст. 24
Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
( 1977-12 ) (1977-12)
, в задоволенні якої йому було відмовлено з посиланням
на ст. 24 вказаного закону, посилаючись на те, що час його роботи
на посаді першого заступника директора з економіки - начальника
планово-економічного відділу з 21.10.2002 року по день звернення
до пенсійного фонду не може бути зарахований до стажу наукової
роботи.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня
2005 року скарга ОСОБА_1 на неправомірне рішення про відмову
перегляду розміру пенсії як науковому працівнику задоволена.
Постановою апеляційного суду м. Києва від 23.01.2006 року
рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2005
року скасовано та ухвалена нова постанова, якою в задоволенні
скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду
апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій
просить постанову апеляційного суду м. Києва від 23.01.2006 року
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на порушення чинного законодавства невідповідність
висновків суду фактичним обставинам.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що
суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального
і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні
процесуальних дій.
Так, суд апеляційної інстанцій прийшов до вірного висновку
про те, що відмова ОСОБА_1 в задоволенні звернення до Управління
Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва із заявою
про перегляд розміру пенсії, як науковому працівнику у
відповідності до ч. 17 ст. 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
не можна вважати
незаконною дією, оскільки права ОСОБА_1 не порушуються. Управління
Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва правомірно
відмовило в перерахуванні пенсії, у зв'язку з тим, що посада, яку
він очолював останні два роки після нарахування йому пенсії, не
входить в перелік посад наукових працівників, перебування на яких
дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги
відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад
наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ,
організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації,
перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату
грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24
Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
( 257-2004-п ) (257-2004-п)
, яка введена в дію з 04.03.2004 року. Тому з
вказаних підстав він не має права на перерахування розміру пенсії
відповідно до ч. 17 ст. 24 даного закону.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведені ті обставини,
на які він посилається в своїй касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції прийняв
законне і обгрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм
матеріального і процесуального права і підстав для його скасування
не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду м.
Києва від 23.01.2006 року залишити без задоволення, а постанову
апеляційного суду м. Києва від 23.01.2006 року - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Маринчак Н.Є.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович