ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     22 червня  2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого, судді:  Бутенка В.I.,
     суддів:  Сороки М.О.,
     Гончар Л.Я.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.
     при секретарі  Липі В.О.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу
 
                      за касаційною скаргою
                             ОСОБА_1
                                на
     рішення Залізничного районного суду  м.  Сімферополя  від  30
липня 2004  року і ухвалу апеляційного суду Автономної  Республіки
Крим від 29 березня 2005 року за позовом  ОСОБА_1  до  військового
комісаріату АРК про перерахунок та стягнення пенсії, відшкодування
моральної шкоди,
 
                           встановила:
     У серпні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом  до
військового комісаріату АРК про перерахунок та  стягнення  пенсії,
відшкодування моральної шкоди.
     Зазначав, що 3 липня 1991 року він був звільнений в  запас  з
військової служби, яку проходив  в  районі  Крайньої  Півночі,  де 
йому була призначена пенсія. Після звільнення  позивач  прибув  на
постійне місце проживання до м.Сімферополя. Військовий  комісаріат
АРК  здійснив  йому  перерахунок  пенсії,  який   позивач   вважає
неправильним.
     Посилаючись на викладені обставини, позивач  просив  стягнути
на його користь заборгованість по виплаті пенсії, яка  встановлена
експертним висновком.
     Рішенням Залізничного районного суду м.  Сімферополя  від  30
липня 2004 року,  залишеним без  зміни  ухвалу  апеляційного  суду
Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року, в задоволенні
позову відмовлено.
     У касаційній  скарзі ОСОБА_1, посилаючись на  порушення  норм
матеріального  права,  просить   судові   рішення   скасувати   та
постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
     Судом  встановлено,  що  4  липня  1991  року  ОСОБА_1   була
призначена пенсія за вислугу років із розрахунку  49  %  грошового
утримання та надбавки до пенсії на утриманців, що підтверджувалось
документам та вимогам закону, що діяло на той час.  Всі   подальші
перерахунки   пенсії   позивача   відповідали   законодавчим    та
нормативно-правовим актам, зокрема Указу Президента  СРСР  від  19
грудня 1991 року "Про перегляд  розміру  пенсій,  що  виплачується
пенсіонерам із складу військовослужбовців, осіб начальницького  та
рядового складу органів внутрішніх  справ  та  членів  їх  сімей",
Закону    України   "Про    соціальний    та    правовий    захист
військовослужбовців та  членів  їх  сімей",  Закону  України  "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  та
рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (2262-12)
         , інструкції
"Про  порядок  виплати   надбавки   за   особливі   умови   служби
військовослужбовцям Збройних Сил України", постанови КМУ № 720 від
20.10.1994 ( 720-94-п ) (720-94-п)
         року, постанови КМУ № 409  від  13.06.1995
( 409-95-п ) (409-95-п)
          року,  Указу  Президента  України   №   615/95   від
14.07.1995 ( 615/95 ) (615/95)
         року, постанови КМУ  №776  ( 776-95-п ) (776-95-п)
          від
02.10.1995 року,  постанови  КМУ  та  НБУ  №  47  ( 47-95-п ) (47-95-п)
          від
23.01.1995  року,  №428   ( 428-95-п ) (428-95-п)
           від    16.06.1995   року, 
постанови КМУ № 32 ( 32-96-п ) (32-96-п)
         та № 36 ( 36-96-п ) (36-96-п)
         від  10.01.1996
року, № 342 ( 342-96-п ) (342-96-п)
         від 19.03.1996 року, №  831  ( 831-96-п ) (831-96-п)
        
від 26.07.1996 року, № 834 ( 834-96-п ) (834-96-п)
         від 26.07.1996 року, Указу
Президента України №923/96 ( 923/96 ) (923/96)
         від  4.10.1996  року,  Указу
Президента  України  №  98/99  від  29.01.1999   ( 98/99 ) (98/99)
           року,
постанови КМУ № 685 від 16.05.2000 ( 685-2000-п ) (685-2000-п)
         року,  постанови
КМУ № 829 від 22.05.2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
          року,  постанови  КМУ  №1
( 1-2002-п ) (1-2002-п)
         від 03.01.2002 року.
     З посиланням на вищевказане суд першої інстанції  прийшов  до
висновку про те, що пенсія позивачу нарахована вірно і  призначена
відповідно до вимог діючого законодавства. Суд правомірно не  взяв
до уваги висновок експерта  №579  від  31.01.2004  року,  оскільки
експертом не були враховані вимоги  постанови  Кабінету  Міністрів
України та  Національного  банку  України  №  47  ( 47-95-п ) (47-95-п)
          від
23.01.1995 року "Про вилучення з обігу купонів номіналом 100 і 200
карбованців", а також № 428  ( 428-95-п ) (428-95-п)
         від 16.06.1995 року "Про
вилучення з обігу купонів номіналом  500  карбованців".  Експертом
також не було враховано, що постанова КМУ  №  342  від  19.03.1996
( 342-96-п ) (342-96-п)
         року на позивача не поширюється, а зменшення  розміру
пенсії  позивачу  з  1.03.1999  року  було  здійснено  правомірно,
оскільки військово-облікова  спеціалість  ОСОБА_1  відносилась  до
девятого разряду.
     Суд апеляційної інстанції  обгрунтовано  погодився  із  таким
висновком і доводи касаційної  скарги його не спростовують.
     З врахуванням  того,  що  суди  не  допустили  порушень  норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень,
відповідно до статті  224  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          ці   рішення
підлягають залишенню без зміни.
     Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,  231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 30 липня  2004  року
і ухвалу апеляційного  суду  Автономної  Республіки  Крим  від  29
березня 2005 року - без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий, суддя  _________________   
     Судді    _________________ 
     _________________ 
     _________________ 
     _________________