ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                01010, м. Київ, вул. Московська, 8
                            ПОСТАНОВА
                          Iменем України
 
     22
     червня
     2006 року
     № К-8948/06
 
 
     Вищий адміністративний суд  України у складі колегії суддів :
     головуючого
     судді-доповідача
     Усенко Є.А.
     суддів
     Карася О.В.
 
     Степашка О.I.
 
     Пилипчук Н.Г.
 
     Шипуліної Т.М.
     при секретарі
     судового засідання
     Павлушко Р.С.
     розглянувши
     касаційну скаргу
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Авто"
     на  постанову
     Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р.
     у справі
     № 25/37 а
     за позовом
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Авто"
     до
     Центрально-міської міжрайонної державної податкової інспекції
м. Макіївки
     про
     визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  та  акту
перевірки
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2005
у  задоволенні  позовних  вимог  ТОВ  "Донбас-Авто"  про  визнання
недійсним податкового повідомлення  -  рішення  Центрально-Міської
МДПI   у  м.  Макіївки  №  0001442343/0  від  28.12.2004  р.   про
застосування штрафних санкцій в сумі 54 500,00  грн.  на  підставі
статей п. 1, 2 ст.3, п. 1 ст.17  Закону України "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         відмовлено; в частині визнання
недійсним акту перевірки № 05990609/234 від 11.11.04 провадження у
справі припинено.
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
13.06.2005  рішення  господарського  суду  Донецької  області  від
22.03.05 залишено без змін.
     Позивач, не погоджуючись  із  постановою  апеляційного  суду,
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову
та рішення господарського  суду  Донецької  області  від  22.03.05
скасувати та позовні вимоги задовольнити.
     В   обгрунтування   касаційної   скарги   ТОВ   "Донбас-Авто"
посилається на те, що реалізація  товару  (кузова  ВАЗ-2106)  може
бути проведена через РРО лише після повного оформлення  документів
продавцем (ЗАТ "Луганськ-Лада").
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
правової оцінки обставин  у  справі,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково,   виходячи   з
наступного.
     Матеріалами  справи  підтверджено,  що   на   підставі   акту
перевірки  від   11.11.2004р.   щодо   контролю   за   здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу
суб'єктами  підприємницької   діяльності   відповідачем   прийнято
податкове повідомлення - рішення  №  0001442343/0  від  28.12.2004
р., яким до позивача застосовано  штрафні  санкції  в  розмірі  54
500,00  грн.  відповідно  до  ст.  3,  17  Закону   України   "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг " ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          .
     Фактичною підставою для  застосування  до  позивача  штрафних
санкцій у вказаній  сумі  слугував  висновок  МДПI  про  порушення
позивачем пунктів 1, 2 статті 3 зазначеного  Закону,  а  саме:  не
проведення операції з продажу  кузову  ВАЗ-2106  через  реєстратор
розрахункових   операцій,   невидача   покупцеві    розрахункового
документу встановленої форми на повну  суму  проведеної  операції.
Фактичний залишок готівки у касі на момент  перевірки  складав  10
900,00 грн. Відповідно  до  звіту  сума  від  реалізації   товару,
проведена через РРО,-0,00 грн.
     Судом  апеляційної  інстанції   встановлено,   що   посилання
позивача на той факт, що кузов не є його  власністю,  а  отриманий
ним  на  відповідальне  зберігання  від  ЗАТ  "Луганськ-Лада",  не
підтверджується наданими доказами. Крім того, з договору № 28  від
01.03.04, укладеного з ЗАТ "Луганськ-Лада", вбачається, що  продаж
товару входить до обов'язків позивача (повіреного за договором).
     Так, відповідно до пунктів 1, 2 ст.  3  Закону  України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського  харчування  та  послуг  "  суб'єкти  підприємницької
діяльності, які  здійснюють  розрахункові  операції  в  готівковій
формі  при  продажу  товарів  у  сфері  торгівлі  зобов'язані:  1)
проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму  покупки  через
зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у
фіскальний  режим  роботи  реєстратори  розрахункових  операцій  з
роздрукуванням   відповідних    розрахункових    документів,    що
підтверджують виконання розрахункових операцій,  або  у  випадках,
передбачених  цим  Законом,  із  застосуванням  зареєстрованих   у
встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка
отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється  від
неї, розрахунковий  документ  встановленої  форми  на  повну  суму
проведеної операції.
     Оскільки операція з продажу кузову ВАЗ-2106 не  є  такою,  що
звільняє позивача від її проведення  через  РРО,  суди  попередніх
інстанцій дійшли правильного висновку щодо необхідності проведення
такої  операції  через  реєстратор  розрахункових   документів   з
одночасним роздрукуванням відповідного розрахункового документу на
ціну    продажу,    а    відтак,     правомірності     податкового
повідомлення-рішення в частині  застосування  штрафних  санкцій  в
розмірі 54 500,00 грн.
     Водночас суди попередніх інстанцій не взяли до уваги  те,  що
предметом  позову  є  визнання  недійсним  акту  органу  державної
податкової служби про застосування штрафних (фінансових)  санкцій,
визначених податковим органом сумою податкового зобов'язання.
     Відповідно до пункту 7 ст.11 Закону  України   "Про  державну 
податкову  службу  в   Україні"   ( 509-12 ) (509-12)
           органи    державної 
податкової  служби  в установленому законом  порядку  мають  право 
застосовувати до  підприємств,  установ,  організацій  і  громадян
фінансові санкції у порядку  та розмірах, встановлених  законом.
     Пунктом   2.6   Порядку    направлення   органами   державної 
податкової  служби  України   податкових   повідомлень   платникам
податків, затвердженого наказом  ДПА  України від 21.06.2001 р.) №
253 ( z0467-03 ) (z0467-03)
         (у редакції наказу  ДПА  України  від  27.05.2003
р.  №  247),  зареєстрованого  в  Міністерстві  юстиції    України 
11.06.2003  р.  за   №   467/7788,    визначено,    що   податкове 
повідомлення-рішення  - це рішення  керівника  податкового  органу
(його  заступника), зокрема,  щодо  обов'язку   платника  податків
сплатити суми  застосованих  штрафних   (фінансових)   санкцій   у
тому  числі  пеню  за  порушення   у  сфері   зовнішньоекономічної 
діяльності) за  порушення   податкового   законодавства  та  інших 
нормативно-правових   актів,  що   приймаються   за   результатами 
перевірок платника  податків (у тому числі  камеральних).
     При   відсутності   в  чинному   законодавстві   встановлених 
вимог   щодо   форми  і   змісту    рішення    органу    державної 
податкової     служби     про    застосування     до     суб'єктів 
підприємницької   діяльності   фінансових   санкцій,  встановлених 
статтями 17-24  Закону   України  "Про  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування  та
послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          ,  прийняття  цим   органом   щодо   таких 
фінансових    санкцій    податкового    повідомлення-рішення    та
направлення останнього  суб'єкту  підприємницької   діяльності  не 
виходить  за межі  контролюючих  повноважень  вказаного  органу.
     Разом з тим, визначення   податковим  органом  у  податковому 
повідомленні  - рішенні  суми  застосованих   фінансових   санкцій 
сумою   податкового    зобов'язання    суб'єкта    підприємницької 
діяльності не  відповідає  положенням  преамбули, пункту 1.2   ст.
1 Закону України  від 21.12.2000 р. № 2181-III та  ст.ст.  14,  15 
Закону України "Про  систему  оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
        ,  аналіз 
яких дає   підстави   для  висновку,  що   податкове  зобов'язання 
стосується   сфери   сплати    встановлених    законами    України 
податків, зборів 
( обов'язкових  платежів)
.
     З     врахуванням      зазначеного,     спірне      податкове 
повідомлення-рішення  підлягає   визнанню   недійсним   в  частині 
визначення  застосованої  до позивача  фінансової  санкції   сумою 
його податкового  зобов'язання, а позов  -   задоволенню   саме  в
цій  частині.
     Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного
судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   Вищий  адміністративний   суд
України
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Донбас-Авто" задовольнити частково.
     Змінити постанову Донецького апеляційного господарського суду
від  13.06.2005  р.  та  рішення  господарського  суду   Донецької
області  від 22.03.05.
     Позов  задовольнити  частково.  Визнати  недійсним  податкове
повідомлення-рішення  Центрально-міської   міжрайонної   державної
податкової інспекції м. Макіївки від  28.12.04  №  0001442343/0  в
частині визначення штрафної санкції в сумі 54  500,00  грн.  сумою
податкового зобов'язання ТОВ "Донбас-Авто".
     В   іншій   частині   постанову    Донецького    апеляційного
господарського суду від 13.06.2005 р. залишити без змін.
     Постанова набирає законної сили  з  моменту  проголошення  та
може бути оскаржена до Верховного Суду  України  з  підстав  та  в
порядку, передбачених статтями 236-238  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий
 
                           Усенко Є.А.
 
     Судді
 
                           Карась О.В.
 
 
                         Степашко О.I.   
 
 
                          Пилипчук Н.Г. 
 
 
                          Шипуліна Т.М.