ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            21.06.2006
 
 
     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   в
складі: Цуркана М.І. - головуючий, Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.І.,  Кобилянського М.Г.,  Ліпського Д.В.,  при  секретарі
Проценко О.О.,   розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні
адміністративну справу за  касаційною  скаргою  гр.  П  на  ухвалу
апеляційного  суду  Херсонської  області  від 8 грудня 2005 року в
справі за позовом гр.  П  до  Херсонського  обласного  військового
комісаріату   
 
про   зобов'язання   провести   перерахунок  пенсі
 
В С Т А Н О В И Л А:
 
     В касаційній скарзі,  посилаючись  на  порушення  судом  норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування ухвали  апеляційного  суду  Херсонської   області   від
8 грудня  2005  року,  якою  залишено в силі рішення Суворовського
районного суду міста Херсона від 13 жовтня 2005 року про відмову в
задоволенні  позовних  вимог про перерахунок за минулий час пенсії
військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її неотриманої
частини. Просить постановити нове рішення про задоволення позовних
вимог.
 
     Судами першої  та  апеляційної  інстанцій   встановлено,   що
позивач  як  пенсіонер із числа військовослужбовців одержує пенсію
на   підставі   Закону   України   "Про   пенсійне    забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 2262-12  ) (2262-12)
          та  вимагає
перерахувати  пенсію з урахуванням премій та надбавок,  за рахунок
яких  збільшилося  грошове  утримання  військовослужбовців   після
звільнення позивача з військової служби.
 
     На процесуальні порушення при встановлені фактичних  обставин
справи в касаційній скарзі не вказується.
 
     Перевіривши правильність     застосування     судом      норм
матеріального  й процесуального права,  правової оцінки обставин у
справі,  колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна
скарга  не  підлягає  задоволенню  з  тих  підстав,  що надбавки і
премії,  запроваджені  нормативно-правовими  актами,  що   вказані
позивачем,  відносяться до додаткових видів грошового забезпечення
й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які
отримували  такі  надбавки  під  час  проходження  служби  та були
звільнені зі служби після їх запровадження.
 
     Тому відповідно  до  вимог  статті  63  Закону  України  "Про
пенсійне  забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ  та  деяких  інших  осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
        ,  в редакції, яка була чинною на час вирішення справи,
та пункту 8 постанови Кабінету  Міністрів  України  від  17  липня
1992 року  N  393  ( 393-92-п  ) (393-92-п)
          "Про порядок обчислення вислуги
років,  призначення та виплати пенсій і грошової  допомоги  особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби та військової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького  і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ та
членам їхніх сімей" немає правових підстав для перерахунку  пенсії
у    бік    збільшення    на    підставі    зазначених   позивачем
нормативно-правових актів.
 
     Правова оцінка,  яку суд дав обставинам справи, не суперечить
вимогам законодавства.
 
     Судове рішення    відповідає    вимогам    матеріального   та
процесуального права  і  не  може  бути  скасовано  чи  змінено  з
підстав, що наведені в касаційній скарзі.
 
     Керуючись статтями  223,  224,  231 Кодексу адміністративного
судочинства  України  ( 2747-15   ) (2747-15)
        ,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу  гр.  П  залишити без задоволення,  а ухвалу
апеляційного суду Херсонської області від 8 грудня 2005 року - без
змін.
 
     Ухвала набирає  законної  сили  з моменту проголошення і може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.