ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     21 червня 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого   Співака В.I.
     суддів:     Білуги С. В.
     Гаманка О. I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі  Проценко О. О.,
     розглянувши   у   судовому   засіданні    касаційну    скаргу
Кременчуцької  об'єднаної   державної   податкової   інспекції   у
Полтавській області на  рішення  господарського  суду  Полтавської
області  від  19  травня  2005  року   та   постанову   Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 02  серпня  2005
року  у  справі  за  позовом  приватного  підприємця  ОСОБА_1   до
Кременчуцької   ОДПI   про    визнання    недійсними    податкових
повідомлень-рішень, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із  позовом  до
Кременчуцької   ОДПI   про    визнання    недійсними    податкових
повідомлень-рішень.
     Рішенням  господарського  суду  Полтавської  області  від  19
травня  2005  року,  залишеним  без  змін  постановою   Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 02  серпня  2005
року, позов  приватного  підприємця  ОСОБА_1  задоволено.  Визнано
недійсними  податкові  повідомлення-рішення   Кременчуцької   ОДПI
НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в частині визначення штрафних  санкцій  в  сумі
10000 грн.
     В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПI у  Полтавській  області
просить скасувати рішення господарського суду Полтавської  області
від 19 травня  2005  року  та  постанову  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду  від  02  серпня  2005  року,  як
постановлені з порушенням  норм  матеріального  та  процесуального
права, та постановити нове  рішення,  яким  відмовити  позивачу  у
задоволенні позову.
     Перевіривши доводи  касаційної  скарги,  рішення  судів  щодо
правильного  застосування  норм  матеріального  та  процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
     _____________________________________________________________
______Справа № 2-529/06  Головуючий в I інстанції Коршенко Ю. О.
     Суддя-доповідач Гаманко О. I.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
відповідно до  договору  оренди  від  01.11.2003  р.,  дозволу  на
розміщення об'єкту  торгівлі,  виданого  виконкомом  Кременчуцької
міської ради НОМЕР_3 місцем здійснення діяльності ПП ОСОБА_1 є бар
та гральні автомати по АДРЕСА_1. Місцем проведення розрахунків  та
розрахункових  операцій  ПП  ОСОБА_1  є  бар  по   АДРЕСА_1.   Для
використання у вказаній господарській одиниці  Кременчуцькою  ОДПI
здійснено  і  реєстрацію  реєстратора  розрахункових  операцій   -
реєстраційне посвідчення  НОМЕР_4.
     Відповідно до  статті  2  Закону  України  "Про  застосування
реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          розрахункова  операція   -
приймання  від  покупця  готівкових  коштів,   платіжних   карток,
платіжних  чеків,  жетонів  тощо  за  місцем  реалізації   товарів
(послуг). Місцем проведення розрахунків є місце,  де  здійснюються
розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та
зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги)
готівкові кошти,  а  також  місце  отримання  покупцем  попередньо
оплачених товарів  (послуг)  із  застосуванням  платіжних  карток,
платіжних чеків, жетонів тощо.
     Судами  правильно  встановлено,  що  в   спірних   податкових
повідомленнях-рішеннях про нарахування позивачу  штрафних  санкцій
за порушення вимог Закону України "Про  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування
та послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          та  Закону  України  "Про  патентування
деяких видів  підприємницької  діяльності"  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        ,  останні
визначені як суми податкових зобов'язань, що суперечить преамбулі,
пунктам 1.2, 1.5 статті 1 Закону України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , статей 13, 14 Закону України  "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         положення  цього  Закону
поширюються лише на штрафні санкції, які справляються  з  платника
податків  у  зв'язку  з  порушенням  ним   правил   оподаткування,
визначених відповідними законами.
     Оскільки  штрафні  санкції  застосовані  до  позивача  не  за
порушення правил оподаткування, у  відповідача  не  було  законних
підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням
на них вимог Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         щодо граничного  строку  сплати  та  положень
щодо наслідків несплати.
     Судом  апеляційної  інстанції  вірно  зроблено  висновок,  що
вказана  обставина  не  є  самостійною  підставою   для   визнання
недійсними оскаржуваних  рішень  відповідача  в  цілому,  оскільки
судом першої інстанції правильно встановлено, що викладені в  акті
перевірки від 09.07.2004 р. порушення в дійсності не мали місця, а
Кременчуцькою ОДПI у Полтавські області  неправомірно  застосовані
до позивача фінансові санкції за порушення  вимог  Закону  України
"Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
     З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої
та апеляційної інстанцій вірно дана  правова  оцінка  обставин  по
справі і не допущено порушень норм матеріального та процесуального
права, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
     Керуючись статтями 220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
     у х в а л и л а:
     Касаційну   скаргу   Кременчуцької    об'єднаної    державної
податкової  інспекції   у   Полтавській   області   залишити   без
задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від
19  травня  2005  року  та   постанову   Київського   міжобласного
апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року у  справі
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПI про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий:   Співак В.I.
     Судді:  Білуга С. В.
     Гаманко О.I.
     Загородній А.Ф.
     Заїка М.М.
     З оригіналом згідно  суддя    Гаманко О. I.