К/С № К-3043/06
справа № 6/184а
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2006 р.
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Шипуліної Т.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участю представників
позивача Соломенник О.О.
відповідача Машко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Чернігові
на рішення Господарського суду Чернігівської області від
23.08.2005 р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2005 р.
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Чернігівнафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
23.08.2005 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 07.12.2005 р., позов задоволено повністю.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0004342323/0
від 16.06.2004 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання
із штрафних санкцій в сумі 340,00 грн.; № 0004352323/0 від
16.06.2004 р. - податкового зобов'язання з штрафних санкцій в сумі
340,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 203 грн.
судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що в акті перевірки відсутнє
встановлення факту застосування позивачем 28 та 29 квітня 2004 р.
реєстратору розрахункових операцій SAMSUNG ER 250 F BG 01-UA,
заводський № 00118619, хоча відповідальність у вигляді фінансових
санкцій застосовується саме за застосування незареєстрованого
реєстратора розрахункових операцій. Відповідач безпідставно
визначив застосовані штрафні санкції за порушення законодавства
про РРО, як податкове зобов'язання.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про
відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм
матеріального права та неповне з'ясування обставин у справі.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу
та його представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні
та обгрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Податковою інспекцією прийняті спірні податкові-повідомлення
рішення на підставі п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 01.06.2000 р. № 1776-III
(із змінами та доповненнями) (далі у тексті Закон "Про РРО") за
порушення позивачем п. 3 ст. 3 вказаного закону.
Рішення прийняті відповідно до висновків перевірок, за
наслідками яких складені відповідні акти № 25120025/23-203
23-227/86 від 28.04.2004 р. та № 25120027/23-203 23-227/89 від
29.04.2004 р.
Податкова інспекції дійшла висновку про порушення позивачем
п. 3 ст. 3 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
виходячи із інформації,
викладеної в листі Менської МДПI вих. № 102/10/23-007 від
02.02.2004 р., за якою: реєстратор розрахункових операцій SAMSUNG
ER 250 F BG 01-UA не включений до державного реєстру реєстраторів
розрахунковий операцій для роздрібної торгівлі нафтопродуктами. В
описовій частині акту зазначено, що до перевірки надано реєстратор
розрахункових операцій вказаного типу, який має заводський №
118619.
Згідно довідки відповідача від 26.04.2004 р. № 382/10/23-002
Менською МДПI скасовано реєстрацію вищезазначеного реєстратора
розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 01.06.2000 р. № 1776-III
(із змінами та доповненнями) (далі у тексті Закон "Про РРО")
суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові
операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із
застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при
продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори
розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру
реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого
порядку їх застосування.
Згідно із п. 2 ст. 17 цього закону у разі застосування при
здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний
режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого
з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових
операцій застосовуються фінансові санкції - двадцять
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідальність, передбачена вищевказаною
нормою, у суб'єктів підприємницької діяльності настає лише у разі
фактичного застосування при здійсненні розрахункових операцій
незареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у наявних в
матеріалах справи копіях фіскальних звітів РРО відсутня дата їх
складання, з акту перевірки не вбачається, що ці звіти були
роздруковані в момент перевірки. Виходячи з того, що в результаті
проведених перевірок 28 та 29 квітня 2004 року податкова інспекція
не зафіксувала в актах перевірок фактів застосування в ці дні
незареєстрованого реєстратору розрахункових операцій SAMSUNG ER
250 F BG 01-UA із заводським № 118619, суди дійшли правильного
висновку про неправомірність притягнення позивача до
відповідальності, передбаченої п. 2 ст. 17 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
При цьому, судами була надана правильна правова оцінка
спірним податковим повідомленням-рішенням стосовно їх прийняття за
порушення правил торгівлі. Згідно із Законом України "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
податковий орган має право застосовувати фінансові
санкції за порушення вимог цього закону. Поряд з цим, у податкової
інспекції відсутні законні підстави для визначення штрафних
санкцій за порушення правил торгівлі, саме як податкового
зобов'язання, виходячи із приписів Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. №
2181-III. Реалізація товарів без дотримання вимог Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не є порушеннями правил оподаткування, визначених
податковим законодавством.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень про
застосування штрафних санкцій до позивача узгоджуються з
обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Викладеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
незаконності судових рішень. Відповідно, підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Чернігові залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Чернігівської області від 23.08.2005 р. та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 07.12.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
Т.М. Шипуліна
О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 26.06.2006 р.