ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
№К-677/06
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Смоковича М.I.,
Суддів- Горбатюка С.А., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В.(суддя - доповідач),
розглянула у порядку письмового провадження без виклику
осіб, які беруть участь у справі
касаційну скаргу Джанкойської Об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову Севастопольського апеляційного суду від 22
листопада 2005 року
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1
до Джанкойської Об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
Джанкойської Об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_1 та
НОМЕР_2 від 30 квітня 2004 року,
В С Т А Н О В И В :
Джанкойська Об'єднана державна податкова інспекція подала
касаційну скаргу на рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 08 серпня - 29 серпня 2005 року та постанову
Севастопольського апеляційного суду від 22 листопада 2005 року
про його скасування.
Рішенням господарського суду АР Крим від 08 серпня - 29
серпня 2005 року було частково задоволено позовні вимоги позивача,
визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Джанкойської
держаної податкової інспекції в АР Крим НОМЕР_1 в частині
донарахування прибуткового податку на доходи від підприємницької
діяльності у сумі 3 830,01 грн. та НОМЕР_2 від 30 квітня в частині
донарахування прибуткового податку на додану вартість в сумі 1
932,74 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 966,37 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного суду від 22
листопада 2005 року апеляційну скаргу відповідача було залишено
без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить постанову
Севастопольського Апеляційного суду від 22 листопада 2005 року
скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача.
Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до
уваги надані для перевірки щоденні змінні звіти АЗС про рух ПММ за
2003 рік та касова стрічка звітів РРО за 2003 рік. Згідно цих
документів ГСМ оприбуткований у січні 2003 року у формі №10 на
суму 8 66,50 грн. та відображений у касовій стрічці звітів РРО,
змінних звітів по АЗС про рух ГСМ - не проданий, на залишках не
відображений, прибуток не отримано тому його не можна відносити до
валових витрат.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд виходив з
того, що згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валових витрат та обігу -
відноситься сума будь - яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, що здійснює компенсацію
вартості товарів (робіт та послуг), які набуваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
За результатами перевірки складено Акт НОМЕР_3, у якому
вказано на порушення вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992
року №13-92 ( 13-92 ) (13-92)
в частині визначення оподатковуваного
доходу, що призвело до несплати прибуткового податку за 2003 рік у
сумі 3 892,80 грн. та вимогу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України
"Про додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в частині завищення
податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1 945,31
грн.
На підставі вказаного Акту були прийняті податкові
повідомлення - рішення НОМЕР_1 про визначення податкового
зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької
діяльності в сумі 3 892,80 грн. та НОМЕР_2 від 30 квітня 2004 року
про визначення податкового зобов'язання з податку на додану
вартість в сумі 2 917, 96 грн. у тому числі: основний платіж - 1
945,31 грн., штрафні санкції - 972,65 грн.
Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
оподаткованим доходом
вважається сукупний доход, тобто, різниця між валовим доходом
(виручки у грошовій та натуральній формі) і документально
підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаних з одержанням
доходів, належать витрати, які включаються до складу валових
витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації, згідно
закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Зазначені в акті перевірки порушення не відносяться до
порушень податкового законодавства згідно Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000
року №2181, а визначені до сплати санкції не є податковими
платежами.
Суд апеляційної інстанції, при винесенні рішення дійшов
вірного висновку, що позивач використовував приміщення АЗС - 17 у
господарській діяльності як складське приміщення для товарно -
матеріальних цінностей, як місце стоянки службових автомобілів.
Таким чином, використання АЗС - 17 прямо пов'язано із здійсненням
позивачем підприємницької діяльності, отже, суд апеляційної
інстанції вірно встановив, що орендна плата правомірно віднесена
до складу валових витрат.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що згідно
п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податків у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів
(робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) на основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
вірного висновку, що заявник неправомірно скоректував податковий
кредит та провів донарахування податку на додану вартість.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню
не підлягають.
Постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам
справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального
закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин підстав для скасування судового рішення з
мотивів, викладених у касаційній скарзі не вбачається, касаційна
скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Джанкойської Об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, постанову Севастопольського
апеляційного суду від 22 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Смокович М.I.
Судді: Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненко О.В.