К/С № К-785/06
справа № 2-15/11675
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2006 р.
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Ткачук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.-11.08.2005 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 14.11.2005 р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ліна"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.-11.08.2005 р., залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2005
р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у м. Сімферополі № 0006182303/0. Стягнуто
з Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на користь
позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що у відповідача були відсутні
підстави для застосування штрафних санкцій за здійснення
розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових
операцій (далі у тексті РРО) у період з 06.05.2005 р. по
19.05.2005 р., оскільки у цей період позивач взагалі не мав право
здійснювати торговельну діяльністю у торговому об'єкті, що
перевірявся.
Севастопольський апеляційний господарський суд також у
постанові зазначив, що відповідачем встановлені порушення допущені
6, 10, 14, 19 травня 2005 р., тобто в дні, перевірка в які не
здійснювалась.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні
позову, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права. Зазначає, що п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(далі у тексті Закон "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не зв'язують
можливість застосування фінансових санкцій виключно за порушення,
виявлені у день перевірки. Суди належним чином не дослідили акт
перевірки та не взяли до уваги пояснення Ганієвої А.Р., як доказ.
Стаття 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суперечить Декрету КМУ "Про
державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
за яким державні податкові інспекції
звільнені від сплати державного мита. Суд мав застосувати вказаний
декрет, оскільки він є спеціальною нормою права.
Податкова інспекція свого представника в судове засідання не
направила, просила розглядати справу без його участі.
ТОВ "Ліна" свого представника в судове засідання не
направила. Згідно поштової довідки на конверті, в якому
надсилалася повістка-повідомлення, позивач вибув з приміщення за
адресою, яка була зазначена ним самим у позовні заяві. Про зміну
місця свого знаходження позивач суд не повідомив. Враховуючи
викладене та виходячи із вимог ч. 1 ст. 40 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
повістка-повідомлення, яка надсилалася за останньою адресою
позивача вважається врученою. За таких обставин, справа
розглядається без участі представників вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
24.05.2005 р. ДПI у місті Ялті проведена перевірка
господарської одиниці - аптечного кіоску, належного ТОВ "Ліна",
розташованого у м. Ялті по вул. Дзержинського, 50 у холі
готельного комплексу "Ялта Iнтурист".
Актом перевірки № 000729 (0289/23-306/01090803/2303) від
24.05.2006 р., направленим до ДПI у м. Сімферополі, було
зафіксовано порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, яке полягало у здійсненні розрахункових операцій
на суму 4750 грн. без застосування РРО у період з 06.05.2005 р. по
19.05.2005 р.
В результаті ДПI у м. Сімферополі прийняло податкове
повідомлення-рішення від 21.06.2005 р. № 0006182303/0, яким до
позивача відповідно до п. 1 ст. 17 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
застосована штрафна санкція у розмірі 23750 грн.
Судами було встановлено, що дозвільні документи на здійснення
діяльності у аптечному кіоску до 20.05.2005 р. у позивача були
відсутні; згідно із книгою обліку розрахункових операцій №
0109006883р/1 розрахункові операції із застосування РРО у
аптечному кіоску здійснювалися з 20.05.2005 р.; згідно відомостей
трудової книжки Ганієвої А.Р. вона на посаді фармацевта ТОВ
"Ліна" працює з 23.05.2005 р.
Виходячи з того, що позивач не мав права здійснювати
торговельну діяльність у період, який був предметом перевірки,
позиція судів попередніх інстанцій стосовно відсутності законних
підстав для притягнення його до відповідальності за здійснення
розрахункових операцій без застосування РРО є правильною. До такої
відповідальності може бути притягнутий лише суб'єкт, який має
право здійснювати розрахункові операції у готівковій або
безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, але не застосовує РРО. До суб'єкта, який не набув права
здійснювати торговельну діяльність у певному місці, повинна
застосовуватися відповідальність, передбачена законодавством за
таке порушення.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення
про застосування штрафних санкцій до позивача узгоджуються з
обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Викладеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
незаконності судових рішень. Відповідно, підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі залишити без задоволення, а рішення Господарського
суду Автономної Республіки Крим від 09.08.-11.08.2005 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
14.11.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 26.06.2006 р.