ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     21 червня  2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого    Співака В.I.,
     суддів     Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Загороднього А.Ф.,
     Заїки М.М.,
     при  секретарі  Проценко   О.О.,   за   участю   представника
відповідача Колбасова Ю.О.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
представника  державної  податкової   інспекції   (далі   ДПI)   у
Святошинському районі м. Києва на рішення господарського  суду  м.
Києва  від  09.06.05р.  та   постанову   Київського   апеляційного
господарського суду від 22.11.05р. у справі  №  6/358  за  позовом
товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Ніол" до ДПI у
Святошинському районі м. Києва про визнання  недійсними  податкові
повідомлення-рішення  від   08.12.04р.   №   0005362340/0   та   №
0005372340/0, -
 
                           встановила:
     У квітні 2005 року ТОВ "Ніол"  звернулось  до  господарського
суду м. Києва з позовом до ДПI у Святошинському  районі  м.  Києва
про  визнання  недійсними   податкові   повідомлення-рішення   від
08.12.04р.  №  0005362340/0,   яким   визнано   суму   податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 93331,50  грн.
та № 0005372340/0 виявлено завищення суми бюджетного відшкодування
з податку на додану вартість у розмірі 4446 грн.
     Рішенням  господарського  суду  м.  Києва   від   09.06.05р.,
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 22.11.05р.  позов  ТОВ  "Ніол"  задоволено
частково,  податкове  повідомлення-рішення  ДПI  у  Святошинському
районі м. Києва від 08.12.04р. № 0005362340/0 визнано недійсним  в
частині визнання суми податкового  зобов'язання  у  розмірі  25000
грн. основного платежу та 12500 грн. штрафних санкцій.
     У касаційній скарзі представник ДПI у  Святошинському  районі
м. Києва просить рішення судів  першої  та  апеляційної  інстанції
скасувати, за справою постановити нове рішення, яким  відмовити  у
задоволенні позовних вимог ТОВ "Ніол",  посилаючись  на  порушення
судом норм матеріального та процесуального права.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів  першої   та   апеляційної   інстанції   щодо   правильності
застосування ними  норм  матеріального  та  процесуального  права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
     Судами встановлено, що під  час  позапланової  документальної
перевірки  правильності обчислення  та  своєчасності  внесення  до
бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість  ТОВ
"Ніол" за період з 01.03.01  по  31.12.03.  ДПI  у  Святошинському
районі м. Києва встановлено, що ТОВ "Ніол" на підставі  податкових
накладних, отриманих від ТОВ "Тисса ЛТД" за обладнання  телефонної
станції з цифровою системою комунікації типу  АХЕ-10  та  запасних
частин по договору купівлі-продажу від  15.01.01  №  01-01-15,  до
складу податкового кредиту включило суми ПДВ в розмірі 66667 грн.,
в тому числі в серпні 2001 року включено ПДВ в розмірі 25000  грн.
згідно з податковою накладною ТОВ "Тисса ЛТД" від 31.08.01  №  528
на загальну суму 1500000 грн., та в грудні 2002 року включено  ПДВ
в розмірі 41667 грн. згідно з податковою накладною ТОВ "Тисса ЛТД"
від 08.10.01 №  562  на  загальну  суму  250000  грн.  ТОВ  "Ніол"
відобразило  суму  податку  на  додану  вартість   по   податковим
накладним, отриманим від ТОВ "Тисса ЛТД" в книзі придбання товарів
(робіт,  послуг)  та  включив  до  складу  податкового  кредиту  у
відповідних періодах.
     Рішенням Дарницького районного суду  м.  Києва  від  28.09.04
визнано недійсним з 12.09.00 установчий договір про  створення  та
діяльність ТОВ "Тисса  ЛТД",  статут  ТОВ  "Тисса  ЛТД",  державну
реєстрацію  в  якості  суб'єкта   підприємницької   діяльності   -
юридичної особи ТОВ "Тисса ЛТД", свідоцтво про державну реєстрацію
суб'єкта  підприємницької  діяльності  -   юридичної   особи   від
12.09.00, запис в журналі  обліку  реєстраційних  справ  №  24275,
визнано недійсною з 18.09.00 державну реєстрацію в якості платника
податків ТОВ "Тисса ЛТД", визнано недійсним з 22.09.00 свідоцтво №
37550226 про реєстрацію ТОВ "Тисса ЛТД" в якості платника  податку
на  додану  вартість,  визнано  недійсним  з   моменту   складання
(підписання):    фінансово-господарські    документи,    документи
бухгалтерського та податкового обліку,  які  складені  (підписані)
від імені ТОВ "Тисса ЛТД", а саме: накладні,  податкові  накладні,
товарно-транспортні накладні,  рахунки-фактури,  касові  документи
(видаткові та прибуткові  ордери),  векселі,  акти  заліків,  акти
приймання-передачі векселів,  виконаних  робіт  (послуг)  та  інші
документи,  які  відображають  здійснення  господарських  операцій
вказаним товариством.
     За результатами перевірки  ДПI  у  Святошинському  районі  м.
Києва складено акт від 07.12.04 №  990-23/20,  на  підставі  якого
08.12.04р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0005362340/0,
яким визнано суму податкового зобов'язання  з  податку  на  додану
вартість в  розмірі  93331,50  грн.  та  №  0005372340/0  виявлено
завищення  суми  бюджетного  відшкодування  з  податку  на  додану
вартість у розмірі 4446 грн.
     Судами правомірно вказано, що  у  відповідно  до  п.  15.1.1.
Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        , податковий орган має право самостійно визначати  суму
податкових зобов'язань платника податків  у  випадках,  визначених
цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дні,  наступного  за
останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у
разі, коли така податкова декларація була  подана  пізніше,  -  за
днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку
податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань,  платник
податків вважається вільним від такого  податкового  зобов'язання.
Тому визначення суми податкового зобов'язання за серпень 2001 року
в сумі 25000 грн. податковим повідомлення-рішення  №  0005362340/0
від 08.12.04 здійснено з пропущенням зазначено строку, а  тому,  в
силу  в  п.  15.1.1.  Закону  України   "Про   порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , ТОВ "Ніол" є  вільним  від  такого
податкового зобов'язання.
     Але відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону
України "Про  податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          датою
виникнення права платника податку на податковий кредит
     вважається дата отримання податкової накладної, що  засвідчує
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
     Укладений   між  ТОВ  "Ніол"  та  ТОВ  "Тисса  ЛТД"   договір
купівлі-продажу від 15.01.01 № 01-01-15, не було визнано недійсним
у встановленому порядку. Сам факт скасування державної  ліквідації
підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених  з
моменту його  державної  реєстрації  і  до  моменту  виключення  з
державного реєстру.
     У  судових  рішеннях  відсутні  обставини,   встановлені   на
підтвердження  того,  що  укладаючи  договір,  позивач   порушував
публічний  порядок  у  сфері  сплати  податків,  зборів  та  інших
обов'язкових платежів. У  матеріалах  справи  містяться  накладні,
податкові  накладні  та  акти  прийому,  що  не   було   предметом
дослідження  у  судах.  Судами  не  досліджено,  чи   сплачувалось
контрагентом  позивача  податок  на  додану  вартість  до  бюджету
України за договором купівлі-продажу від 15.01.01 № 01-01-15.
     За таких обставин колегія суддів приходить  до  висновку,  що
касаційна   скарга   підлягає   задоволенню   частково.    Рішення
господарського  суду  м.  Києва  від   09.06.05р.   та   постанову
Київського  апеляційного  господарського   суду   від   22.11.05р.
необхідно скасувати, так як вони постановлені  з  порушенням  норм
матеріального   та   процесуального   права,   що   призвело    до
неправильного вирішення справи та враховуючи, що вказані порушення
не можуть бути усунені судом касаційної інстанції справу необхідно
направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
     Керуючись ст.ст.  220,  221,  223,  224,  230,  231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
     ухвалила :
     Касаційну скаргу представника державної податкової  інспекції
у Святошинському районі м. Києва задовольнити частково.
     Рішення  господарського  суду  м.  Києва  від  09.06.05р.  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.11.05р. у справі № 6/358  за  позовом  товариства  з  обмеженою
відповідальністю "Ніол" до ДПI у Святошинському  районі  м.  Києва
про  визнання  недійсними   податкові   повідомлення-рішення   від
08.12.04р. № 0005362340/0 та № 0005372340/0  скасувати,  а  справу
направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  (підпис)    В.I. Співак
     судді  (підписи)  С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     М.М. Заїка
     А.Ф. Загородній
     Згідно з оригіналом  суддя  М.М. Заїка