К-2670/06 Про визнання недійсним податкових повідомленнь-рішеннь якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість - Текст документа

ПП "Укрресурс-Черкаси" звернулось з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001862302/0 від 28.12.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19935 грн. (у т.ч. 13290 грн. основний платіж та 6645 грн. - штрафні санкції) та №0002402301/0 від 12.04.2005 р., яким визначені податкові зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 849000 грн., у тому числі: 425500 грн. основний платіж та 425500 грн. штрафні (фінансові санкції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору про державні закупівлі від 21.11.2003 р. укладеним з ЗАТ "Iнтергаз Центральна Азія" у м.Астана, товар був переданий позивачем покупцю по акту прийому-передачі від 30.12.2003 р. і відповідно з цього дня право власності на товар перейшло до ЗАТ "Iнтергаз Центральна Азія". За товар була отримана 100% передоплата, товар переданий покупцю, а тому позивач не міг станом на 30.12.2003 р. очікувати отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних за використанням цього товару, у зв'язку з чим правомірно списав товар з балансу в четвертому кварталі 2003 р., а його вартість відніс до убутку балансової вартості згідно із п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.08.2005 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПI від 12.04.2005 р. №0002402301/0.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.12.2005 р. судове рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Зазначено, що суд першої інстанції допустив помилку при кваліфікуванні моменту здійснення експорту за міжнародним договором, прийнявши як доказ переходу права власності на товар від продавця до покупця акт прийому-передачі від 30.12.2003 р., оскільки вказаний акт не констатує виконання умов договору постачання, а тому підстави для висновку про перехід права власності на товар 30.12.2003 р. відсутні.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ПП "Укрресурс-Черкаси" подано касаційну скаргу, у якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення місцевого господарського суду, з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги обгрунтовані тим, що відповідно до п.2 ст.1108 ЦК Республіки Казахстан, виникнення та припинення речових прав на майно, яке є предметом угоди, визначається за правом держави, якому підпорядкована дана угода, якщо інше не передбачено угодою сторін. Законодавство пов'язує факт виникнення права власності з моментом передачі речі набувачеві, а не з виконанням чи невиконанням умов договору, товар був переданий покупцю 30.12.2003 р. за актом прийому-передачі. Висновки суду апеляційної інстанції, що акт прийому-передачі може свідчити про досягнення сторонами домовленості про відповідальне збереження товару позивачем до його фактичного постачання на умовах міжнародного договору, підтверджує перехід права власності на товар до ЗАТ "Iнтергаз Центральна Азія" так як домовленість про відповідальне збереження товару позивачем, може мати місце лише у випадку, якщо цей товар позивачу не належить.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції (14.06.2006 р.) просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем за результатами проведеної комплексної планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 27.06.2002 р. по 01.10.2004 р. складено акт №745/23-108/32034156 від 14.03.2005 р.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме неправомірне відображення убутку балансової вартості запасів у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 рік у сумі 1415,0 тис.грн.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0002402301/0 від 12.04.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 849000 грн., у тому числі: 424500 грн. основний платіж, 424500 грн. штрафні (фінансові) санкції.

У справі встановлено, що між позивачем та ЗАТ "Iнтергаз Центральна Азія" (Казахстан, м.Астана) 21.11.2003 р. був укладений договір "Про державні закупівлі" №0470/2Т-SOI/33H3, за умовами якого позивач зобов'язався розпочати поставку спецтехніки протягом 30 днів і завершити її протягом 60 днів з моменту оплати товару покупцем.

16.12.2003 р. покупець перерахував на рахунок позивача 525000 доларів США, тобто було сплачено повну вартість товару за Договором.

18.12.2003 р. покупець направив позивачу лист з пропозицією провести здачу і прийомку товару на території України до 31.12.2003 р., оскільки грошові кошти на закупівлю спецтехніки були виділені покупцю за державним бюджетом Республіки Казахстан на 2003 рік, а також попередив позивача, що відповідно до умов укладеного Договору необхідно здійснити доставку товару до пункту призначення, після чого буде складено кінцевий Акт прийому-передачі.

У зв'язку з чим позивачем видано наказ №22/1 від 19.12.2003 р., яким визначено проведення здачі товару представникам ЗАТ "Iнтергаз Центральна Азія" на території України до 31.12.2003 р. по Акту прийому-передачі, а в подальшому здійснити експорт товару згідно з умовами Договору.

30.12.2003 р. підписано акт прийому-передачі товару за Договором від 21.11.2003 р. без зазначення місця його складання, у якому сторони Договору дійшли згоди, що позивач до відправки спецтехніки в Казахстан бере на себе відповідальність за її збереження, подальша доставка спецтехніки до Казахстану буде здійснюватись позивачем згідно з міжнародним Договором.

На підтвердження проведеної господарського операції була виписана податкова накладна №6 від 30.12.2003 р. на поставку товару на суму 2239356 грн., де сума ПДВ визначена за нульовою ставкою.

У січні 2004 р. у бухгалтерському обліку позивача проведені коригуючі зміни, щодо проведених операцій по відвантаженню спецавтотехніки, яка була проведена у грудні 2003 р., шляхом її поновлення на балансі за відсутності первинних документів.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України . При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Фактичне відвантаження товару за міжнародним Договором постачання та його перетин кордону підтверджується вантажно-митними деклараціями від 09.01.2004 р. №80500/4/008012; №805008010; №80500/4/008011;№80500/4/008013, податковою накладною №б/н від 11.04.2004 р.

Кінцевий акт прийому-передачі товару на території країни імпортера Казахстан був складений 19.01.2004 р. за №6 та підписаний сторонами у відповідності з вимогами Договору про державні закупки від 21.11.2003 р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що позивачем неправильно, з порушенням п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , відображено убуток балансової вартості запасів в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 р. у сумі 1415,0 тис.грн.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрресурс-Черкаси" залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.12.2005 р. без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.