ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Мельник I.М.,
сторони: не з'явились;
розглянувши касаційну скаргу Луганського обласного відділення
Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду
Луганської області від 25 травня 2005 року та на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2005
року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства
"Фінансово-реєстраційна компанія "Авіста" до Луганського обласного
відділення Антимонопольного комітету України про визнання
недійсним рішення від 3 березня 2005 року № 07-18.1/4, -
в с т а н о в и л а :
Закрите акціонерне товариство "Фінансово-реєстраційна
компанія "Авіста" звернулась в суд з позовом до Луганського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України про визнання недійсним рішення № 07-18.1/4 від 3 березня
2005 року. Зазначене рішення прийнято у зв'язку із тим, що
скаржник за надання послуг встановлює економічно необгрунтовані
ціни.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що її
діяльність не порушує прав споживачів, оскільки договір на ведення
реєстру укладає товариство з споживачем, відповідно до рішення
загальних зборів товариства. Ціни на послуги з ведення реєстру
встановлюються реєстратором самостійно, про що зазначається у
договорі на ведення реєстру.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25 травня
2005 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного
господарського суду від 27 жовтня 2005 року, позов задоволено.
Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Луганського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України № 07-18.1/4 від 3 березня 2005 року.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до пункту 4
статті 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що набрало законної
сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом та мають значення для вирішення спору.
Враховуючи положення зазначеної норми, та рішення
Кам'янобрідського районного суду міста Луганська від 10 лютого
2005 року, яким визнано правомірним встановлення ЗАТ
"Фінансово-реєстраційна компанія "Авіста" ціни за перереєстрацію
права власності на акції у розмірі 1,5% - 2% від суми угоди
(номіналу акції), прийняте відповідачем рішення № 07-18.1/4 від 3
березня 2005 року є незаконним.
Не погоджуючись, Луганське обласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України звернулось з касаційною скаргою
в якій просить рішення судів скасувати та прийняти нове про
відмову в задоволені позову, зазначаючи, що вони прийняті із
порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням
адміністративної колегії Луганського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України № 07-18.1/4 від 3
березня 2005 року визнано ЗАТ "Фінансово-реєстраційна компанія
"Авіста" таким, що займає монопольне становище на ринку послуг з
внесення записів про перехід права власності на незрухомлені
іменні цінні папери тих емітентів, реєстри яких веде товариство.
Разом з тим, визнано дії даного товариства по встановленню
завищеного рівня цін на послуги з внесення записів про перехід
права власності у реєстри, як порушення, що кваліфікується за
пунктом 2 статті 50, пункту 1 частини 2 статті 13 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
. Накладено на
підприємство штраф у сумі 2000 грн. та зобов'язано припинити
порушення у місячний термін.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 13 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
зловживанням
монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається
встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації
товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної
конкуренції на ринку.
Пунктом 2 статті 50 вказаного Закону встановлено, що
порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є
зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про
те, що позивач не займає монопольного становища на ринку послуг з
внесення записів про перехід права власності на незрухомлені
іменні цінні папери (за наслідками цивільно-правових угод) у
реєстри власників іменних цінних паперів тих емітентів, реєстри
яких веде товариство.
Разом з тим, судами встановлено, що в Україні діє більше 360
реєстраторів з правом здійснювати діяльність з ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів на всій території України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
діяльність щодо ведення реєстру
власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор.
Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує
кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку як максимальну для організації самостійного
ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення
реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору.
Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним
реєстратором. При цьому таке доручення емітента не знімає з нього
відповідальності щодо виконання обов'язків, що випливають із угод
щодо цінних паперів.
Пунктами 2, 3 статті 12 вказаного Закону встановлено, що
реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах
договору, що укладається з емітентом цінних паперів. Типова форма
договору затверджується Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку. Оплата послуг реєстратора здійснюється за
тарифами, які встановлює сам реєстратор. Максимальний розмір
тарифів встановлюється Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом
України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, враховуючи
відсутність максимального розміру тарифів, дійшли вмотивованого
висновку про правомірність визначення вартості послуг, надаваних
позивачем та необгрунтованість висновків скаржника щодо завищення
товариством рівня цін на послуги з ведення записів про перехід
права власності на незрухомлені іменні цінні папери.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни та
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
вільні ціни і тарифи встановлюються на
всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких
здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Оскільки, максимальний розмір тарифів на послуги реєстратора
нормативно не встановлений, вартість послуг реєстратора
визначається самим реєстратором за згодою емітента у договорі на
ведення реєстру в порядку передбаченому Законом України "Про
Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу
цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
.
Окрім того, рішенням Кам'янобрідського районного суду міста
Луганська від 10 лютого 2005 року, що набрало законної сили,
визнано правомірними дії ЗАТ "Фінансово-реєструвальна компанія
"Авіста" щодо визначення цін за перереєстрацію права власності на
акції в розмірі 1,5-2% від суми угоди (номіналу акції) та
встановлено, що дане товариство не займає монопольного становища
відносно емітентів, реєстри яких він веде, а також до акціонерів
цих емітентів.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з
цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору.
За таких обставин, рішення суду першої та апеляційної
інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях,
доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для їх
скасування відсутні.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Луганського обласного відділення
Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 25 травня
2005 року та постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 27 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Харченко В.В.
судді Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Матолич С.В.