ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        У Х В А Л А
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     15 червня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - судді  Сергейчука О.А.,
     суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В., Усенко  Є.А.,  Нечитайло
О.М
     розглянула в порядку попереднього розгляду  касаційну  скаргу
Приватного  підприємця  ОСОБА_1  на  рішення  Господарського  суду
Чернівецької  області  від  28  березня  2005   року   та   ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 14  вересня  2005
року по   справі  за  позовом  Приватного  підприємця  ОСОБА_1  до
Державної   податкової   інспекції   в   Заставнівському    районі
Чернівецької  області   про   визнання   недійсними   рішення   та
податкових  повідомлень - рішень .
     Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши  доводи
касаційних скарг щодо правильності застосування судами  першої  та
апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права,
а також правової оцінки обставин у справі, колегія
     В С Т А Н О В И Л А :
     Рішенням Господарського  суду  Чернівецької  області  від  28
березня  2005  року,  залишеним  без  змін   ухвалою   Львівського
апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року, позовні
вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Заставнівському
районі  Чернівецької   області    задоволено   частково,   визнані
недійсними податкові повідомлення-рішення по застосування штрафних
санкцій, прийнятих відповідачем за порушення, на їх думку,   вимог
Закону  України  "Про  застосування   реєстраторів   розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         НОМЕР_1 на суму 170 грн. та   НОМЕР_2  на  суму  340
грн., а також повідомлення-рішення  НОМЕР_3  від  12  серпня  2004
року  на суму 779грн.55 коп.  за  порушення  ст.  ст.9,10  Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий  податок  з  громадян"
( 13-92 ) (13-92)
         та п.19.1 ст.19 Закону України "Про  податок  з  доходів
фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
        ; в частині  визнання  недійсним  рішення
НОМЕР_4  про  застосування  штрафних  санкцій  в  сумі   2000грн.,
прийнятого  на  підставі  ст.17  Закону  України   "Про   державне
регулювання виробництва та обігу спирту  етилового,  коньячного  і
плодового,    алкогольних    напоїв    та    тютюнових    виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         - відмовлено.
     Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями  в  частині,
якою йому було відмовлено в задоволенні вимог, позивач  31  жовтня
2005 року, подав касаційну скаргу до  Вищого  господарського  суду
України через господарський суд Чернівецької області,  який  своїм
листом від 16 листопада 2005 року, на підставі п.10 Прикінцевих та
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , направив її до Вищого адміністративного суду України.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  15  грудня
2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження  суду,  по
ній відкрито касаційне провадження.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  17  травня
2006 року визнано за  можливе  провести   попередній  розгляд   по
справі.
     В касаційній  скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення
в оскаржуваній частині  та  постановити  нове  -  про  задоволення
вимог, оскільки  судами  порушені  норми  матеріального  права,  і
зокрема, п.п.5.2.2. пункту 5.2 ст.5 Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед   бюджетом   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         , відповідно до якого  в
разі не надіслання контролюючим органом вмотивованого  рішення  за
скаргою платника  податку,  вона  /  скарга/  вважається  повністю
задоволеною на користь  останнього.
     Крім того, вважає  неможливим застосування до нього  штрафних
санкцій  за  рішенням  НОМЕР_4   сумі  2000  грн.,  оскільки   акт
податкової перевірки НОМЕР_5 на підставі  якого  воно  приймалося, 
не відповідає за формою і змістом положенням  "Порядку  оформлення
результатів документальних перевірок щодо  дотримання  податкового
та    валютного    законодавства    суб'єктами     підприємницької
діяльності -фізичними особами", затвердженого наказом ДПА  України
НОМЕР_6   та  зареєстрованого  в  Міністерстві   юстиції   України
НОМЕР_7.
     До   того   ж,   вважає   неправомірним   винесення   рішення 
відповідачем про застосування штрафних санкцій до  визнання  їх  в
судовому  або адміністративному  порядку   такими,  що  підлягають
примусовому  стягненню.
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без  задоволення,
а судові рішення - без змін з урахуванням  наступного.
     Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне  регулювання
виробництва та обігу спирту  етилового,  коньячного  і  плодового,
алкогольних  напоїв  та  тютюнових   виробів"   ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
           за
порушення норм цього Закону щодо виробництва  і  торгівлі  спиртом
етиловим, коньячним і плодовим,  спиртом  етиловим  ректифікованим
виноградним,    спиртом    етиловим    ректифікованим    плодовим,
спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,  алкогольними
напоями  та  тютюновими  виробами  посадові  особи   і   громадяни
притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
     До  суб'єктів   підприємницької   діяльності   застосовуються
фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
     оптової  або  роздрібної  торгівлі   коньяком,   алкогольними
напоями,  виготовленими  за  коньячною  технологією,  горілкою  та
лікеро-горілчаними виробами за цінами,  нижчими  від  встановлених
мінімальних  оптово-відпускних  або  роздрібних  цін  на   коньяк,
алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та
лікеро-горілчані вироби - 100 відсотків вартості отриманої  партії
товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних  або
роздрібних цін, але не менше 1000 гривень;
     роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від
максимальних  роздрібних  цін  на  тютюнові  вироби,  встановлених
виробниками  або  імпортерами  таких  тютюнових  виробів,  -   100
відсотків вартості наявних у суб'єкта  підприємницької  діяльності
тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень;
     Судом  першої  інстанції,  з  яким   обгрунтовано   погодився
апеляційний суд,  було  встановлено,  що  підстава  для  прийняття
рішення НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій  до  позивача  в
сумі 2000грн. на  підставі  ст.17  Закону  України  "Про  державне
регулювання виробництва та обігу спирту  етилового,  коньячного  і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        
була зумовлена результатами перевірки  діяльності  ПП  ОСОБА_1  за
період з 01.01.2002р.  по  31.03.2004  року,  викладеними  в  акті
НОМЕР_5 з додатками,  і  зокрема,  встановленими   порушеннями   з
його з боку ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про  акцизний
збір" ( 18-92 ) (18-92)
         - реалізація  тютюнових  виробів  за  цінами  вище
максимально встановлених та  Постанови Кабінету Міністрів  України
"Про запровадження  мінімальних  цін  на  вітчизняні  та  імпортні
алкогольні  напої"  №  700  ( 700-2001-п ) (700-2001-п)
          від  21.06.2001  р.  -
реалізація  алкогольних   напоїв   по   цінам   нижче   мінімально
встановлених.
     Позивачем  ОСОБА_1  на  підставі  ст.5  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
          була  подана  скарга 
до контролюючого органу щодо неправомірності застосування до нього
податкових зобов'язань та штрафних санкцій.  Вона  стосувалася  як
правомірності прийняття податкових повідомлень  -  рішень,  так  і 
рішення  НОМЕР_4  про  застосування  штрафних  санкцій  по  Закону
України "Про державне  регулювання  виробництва  та  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        . Відповідь  підприємцю  була  надіслана  до
29.09.2004 р., її одержання  позивачем не заперечується.
     З огляду на те, що обставини  по  справі  судами  встановлені
повно і правильно  на підставі належних і допустимих доказів,  які
були   досліджені  в  судовому  засіданні,   останні  прийшли   до
обгрунтовано висновку, що підстави для визнання недійсним рішення 
НОМЕР_4 - відсутні.
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     Відповідно  до  ч.1ст.224  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  та  вчиненні
процесуальних дій.
     Враховуючи  наведене,  колегія   приходить  до  висновку,  що
судові рішення постановлені з  дотриманням  норм  матеріального  і
процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
     Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 231 та ч.5 ст.254   КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія -
 
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1  залишити  без
задоволення,  а  рішення господарського суду Чернівецької  області
від 28  березня  2005  року  та  ухвалу  Львівського  апеляційного
господарського суду від 14 вересня 2005 року- без змін.
     Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
     Головуючий: _________________________Сергейчук О.А.
     Суддя-доповідач: _____________________ Шипуліна Т.М.
     Судді:    _______________________ Карась О.В.
     ______________________  Усенко Є.А. 
     ______________________  Нечитайло О.М.