ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006
№ К-2990/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В.(головуючого), Сергейчука О.А., Нечитайла О.М.
Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участі представників:
від позивача: Дейнека А.В, Дзюби Л.М.
відповідача: Ворожбит О.Б. Войцівського Г.Є., Васильєва О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 по
справі № 6/355/20а
за позовом Дочірнього підприємства "Ван Укр. Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся із позовними вимовами про визнання
недійсними податкових повідомлень Державної податкової інспекції у
м. Чернігові (далі - ДПI) від 17.11.2004 №0002322320/3/14364.
Рішенням Господарського Чернігівської області від 11.07.2005
по справі № 6/355/20а в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 по справі № 6/355/20а позов задоволено, визнано
недійсними податкових повідомлень Державної податкової інспекції у
м. Чернігові (далі - ДПI) від 17.11.2004 №0002322320/3/14364.
ДПI звернулась із касаційною скаргою на постанову суду
апеляційної інстанції. ДПI, враховуючи все зазначене в скарзі,
просить судові рішення скасувати, та залишити в силі рішення суду
першої інстанції. При цьому ДПI зазначає, що судом порушено та
неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: пп.
3.1.1 п. 3 ст. 3, пп. 6.1.1 п. 6.1, пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Скаржник
вважає, що Позивач не виконував робіт (послуг) для Замовника за
межами митної території України (експорт послуг був відсутній).
Факт виконання ДП "Ван Укр. Україна" зазначених робіт та прийняття
їх замовником - паном Яном Ван Урком підтверджується актами
приймання-передачі, підписаними обома сторонами і скріпленими
печаткою, з яких, на думку Скаржника, вбачається, що споживання
Яном Ван Урком послуг наданих ДП "Ван Укр. Україна" відбулося на
митній території України.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти
скарги заперечив і просив постанову суду апеляційної інстанції
залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представників
сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №
168 "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
- об'єктом
оподаткування є операції платників податку з продажу товарів
(робіт, послуг) на митній території України. База оподаткування
операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з
їх договірної (контрактної)вартості, визначеної за вільними або
урегульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору,
ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів
(обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість,
що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами
України з питань оподаткування. (Пункт 4.1 ст. 4 вищезазначеного
Закону). А відповідно до пп.. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону -
оподаткування податком на додану вартість операцій, із продажу
робіт, послуг, призначених для використання і споживання за межами
митної території України, здійснюється за нульовою ставкою.
Як встановлено судами - ДПI в м. Чернігові проведено
документальну перевірку ДП "Ван Укр. Україна" з питань дотримання
вимог податкового законодавства за період з 01.07.2001 по
01.01.2003., про що складено Акт від 02.07.2004 № 69/23/24096654
та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2004 №
0002322320/3/14364, яким Позивачу згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3,
п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1, пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено
суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі
332 471 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі
166 235 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
всього в
сумі 498 706 грн.
В Акті перевірки від 02.07.2004 ДПI зазначає, що ДП "Ван Укр.
Україна" застосовано нульову ставку ПДВ при експорті ремонтних
(реставраційних) робіт згідно контракту від 12.11.1998 № 02/98,
які здійснювались на митній території України на орендованих
виробничих потужностях, споживання цих послуг відбувалося
замовником паном Яном Ван Урком (фізичною особою) також на митній
території України, що підтверджується актами прийому-передачі
виконаних ремонтних (реставраційних) робіт музичних інструментів,
податковими накладними, тобто експорт послуг був відсутній.
Документів, підтверджуючих факт експорту ДП "Ван Урк, Україна"
робіт, тобто експорту саме підприємством відремонтованих музичних
інструментів для підтвердження споживання послуги за межами митної
території України, для перевірки не надано. При цьому ДП "Ван Укр.
Україна" не визначало вартість зазначених послуг з реставрації та
ремонту як базу оподаткування ПДВ за ставкою податку в розмірі
20%, а застосувало до цієї вартості нульову ставку податку,
вважаючи операції з надання цих послуг експортними.
Суд апеляційної інстанції грунтовно дослідив матеріалів
справи, і встановив наступне:
12.11.1998 між ДП "Ван Укр. Україна" (Підрядчик) та паном
Яном Ван Урком громадянином Королівства Нідерланди, який мешкає у
Франції (Замовник), укладено контракт № 02/98 на виконання ремонту
музичних інструментів з елементами змішаної угоди, за умовами якої
підрядчик зобов'язується прийняти від замовника музичні
інструменти (піаніно) та комплектуючі до них та виконати на свій
страх та ризик ремонт та/або реставрацію даних інструментів з
подальшою передачею відремонтованих (пройшовши реставрацію)
"напівфабрикатів", які внаслідок ремонту (реставрації) приймають
якість нової речі, замовнику, а замовник зобов'язується прийняти
товар та покласти зобов'язання на поручителя по сплаті вартості
виконаних робіт.
Відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати
на свій риск певну роботу за завданням замовника з йога або своїх
матеріалів, а замовник зобов'язується., прийняти та оплатити
виконану роботу.
Контракт № 02/98 на виконання ремонту музичних інструментів з
елементами змішаної угоди від 12.11.1998, укладений ДП "Ван Укр.
Україна" та громадянином Нідерландів Яном Ван Урком за своєю суттю
є договором підряду. Таким чином, право власності на музичні
інструменти при наданні послуг по ремонту чи реставрації ДП "Ван
Укр. Україна" не переходило від Яна Ван Урка до Позивача.
При цьому на противагу помилкових міркувань Скаржника, п. 2.2
контракту № 02/98 передбачено, що ремонт та/або реставрація
"напівфабрикатів" представляє собою роботи (послуги), які
призначені для використання та споживання за межами митної
території України. Вказане підтверджується також тим, що виконуючи
доручення Яна Ван Урка стосовно експорту належних йому на праві
власності піаніно, Позивачем здійснювалось митне оформлення та
відправлення відреставрованих піаніно за межі митної території
України (місце доставки - Бодегравен, Нідерланди). Відреставровані
та відремонтовані музичні інструменти вивезено за межі митної
території України. Зазначене підтверджується інвойсами, митними
деклараціями.
Тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду
апеляційної інстанцій, що оспорюване податкове повідомлення не
відповідають вимогам закону.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до
висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є
законними і обгрунтованими у зв'язку з повним з'ясуванням
обставин, що мають значення для справи, які суди правомірно
визнали встановленими, відповідністю висновків, викладених в
рішенні суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм
матеріального та процесуального права. За таких умов касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржувані рішення
залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 по справі № 6/355/20а залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.А. Сергейчук
О.М. Нечитайло
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна