ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     15 червня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого:  Бутенка В.I.,
     суддів:  Сороки М.О.,
     Гончар Л.Я.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.
     при секретарі:  Липі В.О.
     з участю представників:   Державної  податкової  інспекції  у
Шевченківському  районі  м.  Києва  Оборського  Я.В.,  Акціонерної
холдінгової компанії "Укрнафтопродукт" Солодкого Р.I.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу
 
                      за касаційною скаргою
 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
                                на
     рішення господарського суду м. Києва від 8 квітня  2005  року
та  ухвалу  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  8
листопада 2005 року за позовом  Акціонерної  холдінгової  компанії
"Укрнафтопродукт"  (далі-АХК   "Укрнафтопродукт")   до   Державної
податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПI
у  Шевченківському  районі  м.  Києва)  про  визнання   недійсними
податкових повідомлень - рішень,
 
                           встановила:
     Акціонерна холдингова компанія "Укрнафтопродукт" звернулась з
позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м.Києва   про    визнання    недійсними    повідомлень-рішень    №
1073/23-1/00018201 від 26.08.2004р. та  №  1075/23-1/00018201  від
26.08.2004р.  повністю  та  податкового   повідомлення-рішення   №
1074/23-1/00018201 від 26.08.2004р. в частині  нарахування  ПДВ  в
сумі 470 411,00 грн. та штрафних санкцій в сумі   4  709  347,  00
грн.
     Рішенням господарського суду м. Києва від  6  квітня  2005р.,
залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 19 жовтня 2005 року, позов задоволено.
     Обгрунтовуючи доводи касаційної  скарги,  Державна  податкова
інспекція  у  Шевченківському  районі  м.  Києва  посилається   на
порушення судами норм  матеріального  права  і  просить  скасувати
судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
     У  запереченні  на  касаційну  скаргу  Акціонерна  холдингова
компанія  "Укрнафтопродукт",  посилаючись  на  законність  судових
рішень, просить залишити їх без зміни.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Судами встановлено, що ДПI у Шевченківському районі м.  Києва
проведено комплексну планову  документальну  перевірку  дотримання
вимог податкового та валютного законодавства АХК "Укрнафтопродукт"
за період з 01.01.2003р. по 01.01.2004р., за результатами якої був
складений акт № 483/23-1/00018201 від 26.08.2004р.,  на   підставі
якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, які  є
предметом спору у цій справі.
     Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив  з  положень  п.7.6
ст. 7 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         щодо спеціального порядку оподаткування  операцій  з
цінними паперами, до яких у т.ч. відноситься вексель, та  врахував
наявність у позивача збитків за відповідний  період,  тому  визнав
безпідставним  висновок  відповідача   про   порушення   позивачем
пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        . На підставі пп. 3.2.1, 3.2.4 п.3.2 ст.
3 Закону України "Про податок на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
суд дійшов висновку, що операція з передачі позивачем  векселя  за
поставлені матеріальні цінності не підлягає оподаткуванню податком
на додану вартість.
     Зі змісту  господарських  операцій  позивача  вбачається,  що
проведення розрахунків за товари отримані в  листопаді  2002р.  на
суму 30000000,00 грн., як це  передбачалось  додатковими  угодами,
укладеними в листопаді 2002р., було здійснено  шляхом  передачі  в
січні 2003р. простого векселя номіналом 30000000,00 грн.  Оскільки
позивачем  був  переданий  вексель  в  рахунок  оплати   придбаних
нафтопродуктів,  на  суму  30000000,00  грн.,  емітований  третьою
особою, то така передача не мала наслідком виникнення  у  позивача
прибутку.  При  здійсненні  вказаної  господарської   операції   з
отримання  і  передачі  цінного   паперу   (векселя),   фінансовий
результат  дорівнює  "0"  (доходи  дорівнюють   витратам).   Отже,
зазначена  господарська  операція  позивача  з  передачі  в  січні
векселя не  підлягала  відображенню  в  декларації  з  податку  на
прибуток за I квартал 2003р.
     З  таким  висновком  суду   першої   інстанції   обгрунтовано
погодився суд апеляційної інстанції.
     Оскільки судами першої та апеляційної інстанції  не  допущено
порушень норм матеріального і процесуального права  при  ухваленні
судових рішень, відповідно до ст. 224 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          ці
судові рішення підлягають залишенню без змін.
     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Шевченківському  районі  м.  Києва  залишити  без  задоволення,  а
рішення господарського суду м. Києва від 8  квітня  2005  року  та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 8 листопада
2005 року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді: