ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т. А.
при секретарі: Пархоменко О.В.
за участю: представника позивача Соломенник О.О.
представника відповідача Бугай О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державної податкової інспекції у м. Чернігові на рішення
господарського суду Чернігівської області від 23.08.2005 року та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2005
року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства (
далі - ВАТ) "Чернігівнафтопродукт" до Державної податкової
інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
У червні 2005 року ВАТ "Чернігівнафтопродукт" звернулось до
господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної
податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
23.08.2005 року позовну заяву ВАТ "Чернігівнафтопродукт"
задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції м. Чернігова від 16.06.2004 року №
0004312323/0, № 0004322323/0 та №0004332323/0. Стягнуто з
Державної податкової інспекції у м. Чернігові на користь ВАТ
"Чернігівнафтопродукт" 203,00 грн. судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
21.12.2005 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у
м. Чернігові залишена без задоволення, а рішення господарського
суду Чернігівської області від 23.08.2005 року - без зміни.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Чернігові, не погоджуючись з постановленими у справі судовими
рішеннями, посилається на допущені судами порушення норм
матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду
Чернігівської області від 23.08.2005 року та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 21.12.2005 року і постановити
нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї,
рішення судів щодо правильності застосування норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає
задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові
повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки, під час
якої встановлено, що ВАТ "Чернігівнафтопродукт" порушено п.3 ст.3
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме: реєстратор розрахункових операцій, наявний
у позивача на момент перевірок 27.04.2004року, 28.04.2004року та
29.04.2004року, не включений до Державного реєстру реєстраторів
розрахункових операції для роздрібної торгівлі нафтопродуктами.
Судами встановлено, що реєстрація зазначеного реєстратора
розрахункових операцій була скасована 26.04.2004 року. Разом з
тим, відповідачем не були надані суду докази того, що під час
перевірок був виявлений факт застосування цього реєстратора
позивачем, про що не зазначено і в актах перевірок від
27.04.2004року, 28.04.2004року та 29.04.2004року. Не можуть бути
доказом виявлених порушень і копії фіскальних звітів РРО, в яких
відсутні дати їх складання.
Крім того, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом з питань оподаткування,
який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати
пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення. Тому штрафні санкції за порушення
законодавства про реєстратори розрахункових операцій не можуть
бути визначені податковим зобов'язанням.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли
правильного висновку, що відповідач не вправі визначати
застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про
реєстратори розрахункових операцій як податкове зобов'язання, а
також безпідставно застосував до ВАТ "Чернігівнафтопродукт"
вищенаведені штрафні санкції, оскільки порушень в його діяльності
вимог законодавства про реєстратори розрахункових операцій не
встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судами при
прийнятті рішень правильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, дана належна правова оцінка обставинам
справи, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Чернігові слід залишити без задоволення, а судові рішення - без
зміни.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Чернігівської області 23.08.2005 року та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 21.12.2005 року у справі за
позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівнафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання
недійсними податкових повідомленнь-рішень - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя