ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"13" червня 2006 р. № К-288/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.
Суддів Конюшка К.В.
Пилипчук Н.Г.
Ланченко Л.В.
Степашка О.I
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Броннікова О.В. - довіреність від 03.04.2006 р.
відповідача: Мітєв Ю.В. - довіреність від 08.09.2005 р.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
"Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12.05.2005 р.
у справі №24/291
за позовом Державного підприємства "Запорізький обласний
радіотелевізійний передавальний центр"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі
з великими платниками податків у м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від
18.10.2004 у справі №24/291 (суддя Пасічник Т.А.) позовні вимоги
задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
№0000510301/2 від 22.04.2004.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.05.2005 (судді Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А., Яценко
О.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від
18.10.2004 р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що
радіопередавальні центри не включені до переліку платників, яким
надана пільга по сплаті земельного податку згідно ст.12 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, тому вони є платниками
земельного податку у встановлених розмірах на загальних підставах.
Не погоджуючись із постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 12.05.2005 позивач звернувся із касаційною
скаргою, в якій просить скасувати цю постанову, а рішення
господарського суду Запорізької області .від 18.10.2004 р. у
даній справі залишити без змін .
Позивач вважає, що судом апеляційної інстанції при винесенні
оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, а саме
ст. 5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) (540/97-ВР)
, п. 4
ст. 12, ст. 18 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
залишити без змін, оскільки вважає її обгрунтованою та такою, що
відповідає нормам чинного законодавства та фактичним матеріалами
справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України дійшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу .
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 03.11.2003 р.
по 12.12.2003 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією
по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі була
проведена комплексна планова документальна перевірка з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП
"Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр" за
період з 01.07.2000 р. по 30.06.2003 р., за результатами якої
складено акт №147/33-1/01184551 від 12.12.2003 р.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000510301/0 від 16.12.2003 р., яким
відповідно до ст. 5, п. 4 ст. 12, ст. 13, ст. 15 Закону України
"Про плату з землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
та п. п. 17.1.3, п. п. 17.1.6 п.
17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
позивачу визначено суму податкового
зобов'язання з податку на землю в сумі 238117 грн., з яких
119058,50 грн. - основний платіж, 119058,50 грн. - штрафні
(фінансові) санкції.
За результатами оскарження вказаного повідомлення-рішення в
порядку апеляційного узгодження сум податкового зобов'язання
рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
"Про результати розгляду скарги" від 19.04.2004р. податкове
повідомлення-рішення №0000510301/0 від 16.12.2003 р. скасовано в
частині застосування фінансових санкцій відповідно до п. п.
17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
по земельному податку на суму
59529,25 грн. та прийнято нове податкове повідомлення-рішення
№0000510301/2 від 22.04.2004 р.
В акті перевірки від 12.12.2003 р. зазначено, що позивачем в
порушення ст. 5, п. 4 ст. 12, ст.13, ст..15 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
(в редакції від 19.09.96) позивачем
зменшено плату земельного податку за земельну ділянку площею 10 га
за адресою: м. Запоріжжя, вул.. 8 Березня за період з 01.08.2001
р. по 30.06.2003 р. на суму 119058,50 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає
обгрунтованим висновок Запорізького апеляційного господарського
суду, що вказані суми позивач не сплачував внаслідок
неправомірного декларування пільги по земельному податку, що
призвело до зменшення податкового зобов'язання по сплаті
земельного податку враховуючи наступне.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
від земельного податку звільняються вітчизняні заклади
культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального
забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що
використовуються ними за цільовим призначенням.
Згідно ст. 21 Основ законодавства України про культуру в
Україні гарантується розвиток різних за видами діяльності та
формою власності закладів, підприємств та організацій культури,
зокрема, організацій телебачення, радіомовлення.
Ці заклади здійснюють види культурної і господарської
діяльності, які визначені ст. 12 Основ законодавства України про
культуру і відповідають цілям, передбаченим їх статутами.
В п. 2.2. Статуту Запорізького обласного радіотелевізійного
передавального центру зазначено, що основними напрямками
діяльності позивача, зокрема, є розвиток, вдосконалення та
експлуатація технічних засобів телебачення і радіомовлення на базі
найновіших досягнень науки і техніки, передового виробничого
досвіду; розповсюдження телевізійних та радіопрограм, телефонної,
комп'ютерної та іншої інформації через різні передавальні засоби
згідно договорів з телерадіокомпаніями, підприємствами, установами
та організаціями, а також з іншими замовниками, які мають ліцензії
на такі види діяльності та на право користування каналом мовлення
у відповідності з чинним законодавством; виконання технологічних
функцій з визначеною нормативною якістю, організація і
експлуатація телефонних стволів та каналів, створення власних
комерційних та інформаційних програм.
Згідно довідки № 24/3018 від 16.07.1999 року про включення
Запорізького обласного радіотелевізійного передавального центру до
ЄДРПОУ вказане підприємство є державним підприємством, форма
власності загальнодержавна, види діяльності 52300 - електрозв'язок
(64.20.0 - зв'язок) та 93180 - редакції телебачення та
радіомовлення (92.20.0 - діяльність у сфері радіомовлення та
телебачення) орган управління (СПОДУ) - Державний комітет
телебачення і радіомовлення України.
Як зазначено в довідці Запорізького обласного управління
статистики від 05.02.3003 р. № 24/531, основним видом діяльності
позивача є діяльність у сфері телебачення і радіомовлення. За
видами діяльності позивачу надано код 93180 - "редакції
телебачення і радіомовлення" (92.20.0 - діяльність у сфері
радіомовлення та телебачення) та з органом управління - Державний
комітет зв'язку та інформації України.
Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та
сертифікації від 22.10.1996 року № 441 введено в дію новий
класифікатор ДК 009-96, згідно якого вид діяльності 64.20.0 -
"зв'язок" включає в себе діяльність, пов'язану з передачею або
прийманням знаків, сигналів, письмового тексту, зображення та
звуку, будь-яких повідомлень по радіо, по проводах, оптичним та
іншим електромагнітним системам, передачу і прийом телеграм та
інше. Вид діяльності - 92.20.0 - діяльність у сфері радіомовлення
та телебачення, включає передачу радіо і телевізійних програм,
створення радіо та телевізійних програм. Пунктом 1 Постанови
Кабінету Міністрів України "Про передачу Концерну радіомовлення,
радіозв'язку та телебачення до сфери управління Державного
комітету зв'язку та інформатизації" від 18.05.2001 року № 539
( 539-2001-п ) (539-2001-п)
, прийнятої на виконання Указу Президента України
від 01.03.2001 року № 122 ( 122/2001 ) (122/2001)
"Про деякі заходи щодо
вдосконалення державного регулювання послуг електрозв'язку та
радіозв'язку", Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
з усіма підприємствами та організаціями, що входять до його
складу, переданий із сфери управління Державного комітету
інформаційної політики, телебачення та радіомовлення до сфери
управління Державного комітету зв'язку та інформатизації.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ) (160/95-ВР)
передбачено, що землі, надані підприємствам, установам,
організаціям зв'язку для використання у визначених цією нормою
цілях, належать саме до земель зв'язку.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини справи,
судова колегія погоджується з висновками апеляційного
господарського суду, що позивач є підприємством зв'язку і тому
земельна ділянка площею 10 га, за адресою м. Запоріжжя, вул. 8
березня, надана позивачу в постійне користування згідно рішення
№669/105 відноситься саме до земель зв'язку. Отже, земельний
податок позивач повинен був сплачувати у встановлених розмірах та
на загальних підставах.
Безпідставні також твердження скаржника, що відповідачем
неправомірно донараховано земельний податок у грудні 2003 року за
період з 01.07.2001 р. по 30.06.2003 р ., чим порушено норму
ст..18 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, яка
передбачає, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати
земельного податку, сплачують податок не більш як за два
попередніх роки, оскільки документи, зібрані у справі, свідчать
про те, що спірну суму податку донараховано позивачу за період з
01.08.2001р. по 30.06.2003р., що не перевищує двох років.
За таких обставин, постанова Запорізького апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, і підстав для її
скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізький
обласний радіотелевізійний передавальний центр" на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 12.05.2005 р. у
справі №24/291 залишити без задоволення.
2.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
12.05.2005 р. у справі №24/291 залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
4.Судові рішення можуть бути оскарженні у порядку,
передбаченим главою 3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
Судді
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)
О.М. Нечитайло
К.В. Конюшко
Н.Г. Пилипчук
Л.В. Ланченко
О.I. Степашко