ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            08.06.2006
 
 
     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   в
складі: головуючого  -  судді  Бутенка  В.І.,  суддів Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,  Сороки М.О.,  Панченка О.І.  при секретарі Липі В.А.,
розглянувши  у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом гр.  Г. до Одеського
обласного   військового   комісаріату   про   визнання   права  на
перерахунок раніше призначеної  пенсії  та  зобов'язання  провести
перерахунок і виплату компенсації, В С Т А Н О В И Л А:
 
     Гр. Г.  звернувся  в суд із вказаним позовом,  в якому просив
визнати за ним право на перерахунок раніше призначеної  пенсії  та
зобов'язати   відповідача   здійснити  відповідний  перерахунок  і
виплатити компенсацію з урахуванням щомісячної надбавки у  розмірі
90% грошового  забезпечення  за  безперервну службу,  встановленої
Указом Президента України N 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
         від  05.05.2003;
щомісячної надбавки   у   розмірі   100%  грошового  забезпечення,
запровадженої Указом Президента України N 173  ( 173/2002  ) (173/2002)
          від
23.02.2002 і  премії  в  розмірі  33,3%,  передбаченої  постановою
Кабінету Міністрів України N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
         від 22.05.2000,  а
також   щомісячної    надбавки  у розмірі  40%  посадового окладу,
передбаченої  Указом  Президента  України  N 847  ( 847/99 ) (847/99)
           від
14.07.99.
 
     При цьому  позивач  зазначав,  що  він   був   звільнений   з
військової  служби  в  запас  у  лютому  1990  року,  звертався до
відповідача із заявою про перерахунок розміру призначеної пенсії з
урахуванням вищевказаних надбавок та премії,  проте Одеський ОВК в
цьому йому відмовив.
 
     Рішенням Приморського районного суду м.  Одеси від 22  червня
2005  року,  залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської
області від 20 жовтня 2005  року,  в  задоволенні  позову  гр.  Г.
відмовлено.
 
     Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, гр. Г. подав
касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої і
апеляційної  інстанцій  норм матеріального і процесуального права,
просить їх скасувати та постановити нове рішення  про  задоволення
його позовних вимог.
 
     Колегія суддів  вважає,  що  касаційна  скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
 
     Суд першої інстанції встановив,  а суд апеляційної  інстанції
обґрунтовано   погодився  з  тим,  що  при  звільненні  з  дійсної
військової служби гр.  Г.  призначена  пенсія  у  відповідності  з
правилами    Закону    України    "Про    пенсійне    забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
        .
 
     Згідно ст. 43 названого Закону ( 2262-12 ) (2262-12)
         пенсії особам, які
мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей обчислюються
з  грошового  забезпечення  з  урахуванням  відповідного окладу за
посадою,  спеціального  звання,  процентної  надбавки  за  вислугу
років,  надбавки  за вчене звання й вчену ступінь,  кваліфікацію і
умови служби в  порядку  й  розмірах,  що  визначаються  Кабінетом
Міністрів України.
 
     Відповідно до  п.  7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 р.  N 393  ( 393-92-п  ) (393-92-п)
          "Про  порядок  обчислення
вислуги  років,  призначення  пенсії  і  грошової  допомоги особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової  служби  та  військової служби за контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам  їх  сімей"  пенсії  обчислюються  з  таких видів грошового
забезпечення:  окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням,  окладу  за військові звання;  процентної надбавки за
вислугу  років,  додаткових  видів  грошового   забезпечення,   що
надаються  щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
 
     З наведеного вбачається,  що премії,  передбачені  постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  22.05.2000 N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
        
"Про   грошове   забезпечення   військовослужбовців",    щомісячні
надбавки, передбачені    Указами    Президента   України   N   173
( 173/2002 ) (173/2002)
          від  23.02.2002  р.  та  N  389  ( 389/2003  ) (389/2003)
          від
05.05.2003   р.,   відносяться   до   додаткових  видів  грошового
забезпечення й приймаються в  розрахунок  при  нарахуванні  пенсії
особам, які отримували їх під час проходження служби.
 
     Крім того,  Закон  України  "Про  внесення  змін до статті 43
Закону України  "Про  пенсійне  забезпечення  військовослужбовців,
осіб  начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
        ,  який набув  чинності  з  1  січня
2005 року,  не  має  зворотної сили,  тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням  запроваджених  після  звільнення  зі  служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час,  тобто  до  1  січня  2005  року,  задоволенню  не
підлягають.
 
     З матеріалів справи видно, що гр. Г. пенсія була призначена у
1990 році в зв'язку із  звільненням  його  в  запас  з  військової
служби у Збройних Силах України.
 
     В період   проходження   військової  служби  гр.  Г.  вказані
надбавки не отримував,  а  тому  підстав  для  перерахунку  пенсії
позивачу не вбачається.
 
     Доводи касаційної   скарги   зроблених  судами  висновків  не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
 
     Керуючись  ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу гр.  Г.  залишити без задоволення, а рішення
Приморського  районного  суду м.  Одеси від 22 червня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005  року
без змін.
 
     Ухвала набирає   законної   сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає.