ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"08" червня 2006 р. Справа №2-397/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Карася О.В.
Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: 1)Мишковець О.В. (дов. від 03.04.2006 р.
№1995/9/10-015);
2)Портянка С.М. (дов. від 08.06.2006 р. №3571/9/10-102)
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005 р.
у справі №25/88
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Голосіївський
завод стінових матеріалів і конструкцій"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Голосіївський завод стінових
матеріалів і конструкцій" (далі по тексту - позивач, ВАТ
"Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій")
звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної
податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по
тексту - відповідач, ДПI у Голосіївському районі м. Києва) про
визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від
18.03.2003 р. №0001691504/0.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2005 р. у
справі №25/88 позов ВАТ "Голосіївський завод стінових матеріалів і
конструкцій" задоволено повністю; визнано недійсним податкове
повідомлення рішення від 18.03.2003 р. №0001691504/0.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки
податкове повідомлення-рішення від 18.03.2003 р. №0001691504/0
прийнято на підставі акту перевірки від 17.03.2003 р. №29-15/05,
яким встановлено порушення ВАТ "Голосіївський завод стінових
матеріалів і конструкцій" термінів сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання по земельному податку у розмірі 1 475,00
грн. ще за квітень 2001 р., тобто після порушення провадження у
справі про банкрутство позивача у лютому 2002 р., то застосування
штрафних санкцій до позивача є безпідставним, оскільки дані вимоги
виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і не
були заявлені ним своєчасно в порядку визначеному Законом України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005 р. (головуючий суддя - Коваленко В.М., судді Малетич
М.М., Вербицька О.В.) скасовано рішення Господарського суду м.
Києва від 23.05.2005 р. у справі №25/88; прийняте нове рішення,
яким в позові ВАТ "Голосіївський завод стінових матеріалів і
конструкцій" до ДПI у Голосіївському районі м. Києва про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що
порушення справи про банкрутство позивача та введення мораторію на
задоволення вимог кредиторів, не має істотного значення для
визнання податкового повідомлення-рішення від 18.03.2003 р.
№0001691504/0 недійсним, оскільки провадження у справі про
банкрутство припинено 19.12.2002 р., тобто до його прийняття.
ВАТ "Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій",
не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 18.07.2005 р. у справі №25/88, подало
касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18.07.2005 р. скасувати, а рішення
Господарського суду м. Києва від 23.05.2005 р. залишити без змін,
з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального
права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності,
Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ
"Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій" не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
18.03.2003 р. ДПI у Голосіївському районі м. Києва прийнято
податкове повідомлення-рішення №0001691504/0 (а.с. 13), яким до
позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 147,50
грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання по земельному податку.
Податкове повідомлення-рішення від 18.03.2003 р.
№0001691504/0 прийнято на підставі Акту перевірки своєчасності
подання платіжних доручень до установ банку від 17.03.2003 р.
№29-15/05 (а.с. 9-12, далі по тексту -Акт перевірки), яким
встановлено затримку подання позивачем в квітні 2001 р. платіжного
доручення по сплаті земельного податку у розмірі 1 475,00 грн. на
26 календарних днів.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій
декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової
декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник
податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці
до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у
розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при
затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми
податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів,
наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків
погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та не
заперечується самим ВАТ "Голосіївський завод стінових матеріалів
та конструкцій", сплата земельного податку у розмірі 1 475,00 грн.
фактично відбулась 28.04.2001 р., тобто з порушенням строку
подання до установ банків платіжних доручень при сплаті земельного
податку, оскільки останнім днем граничного строку сплати суми
вказаного податкового зобов'язання є 02.04.2001 р.
Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду
апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення
від 18.03.2003 р. №0001691504/0, яким до позивача застосовано
штрафні (фінансові) санкції у розмірі 147,50 грн. за затримку
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
по земельному податку, прийнято ДПI у Голосіївському районі м.
Києва правомірно.
Посилання позивача на те, що вимоги ДПI у Голосіївському
районі м. Києва є погашеними в наслідок того, що вони не заявлені
в процедурі його банкрутства, не приймаються Вищим
адміністративним судом України до уваги, оскільки зобов'язання
саме зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 147,050
грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2003
р. №0001691504/0, виникло у ВАТ "Голосіївський завод стінових
матеріалів і конструкцій" після припинення провадження у справі
про банкрутство, а отже в будь-якому разі не могло бути заявлено
відповідачем в якості кредиторських вимог у справі 23/137.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України,
дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним
чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову
оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які
могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського
апеляційного господарського суду від 18.07.2005 р. у справі №25/88
не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Голосіївський завод стінових матеріалів і конструкцій" на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005 р. у справі №25/88 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005 р. у справі №25/88 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
О.В. Карась
(підпис)
К.В. Конюшко
(підпис)
Л.В. Ланченко
(підпис)
Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Сергейчук