ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            06.06.2006

     Колегія суддів   Вищого   адміністративного  суду  України  в
складі:  головуючого  судді  Фадєєвої  Н.М.,  суддів   Бим   М.Є.,
Гордійчук М.П.,   Леонтович   К.Г.,  Чалого  С.Я.,  при  секретарі
Кулеші А.О.,  за участі позивача  гр.  Н,  розглянувши  в  порядку
касаційного  провадження  в  відкритому  судовому засіданні в залі
суду адміністративну справу за касаційною скаргою гр. Н на рішення
Оболонського  районного  суду  м.  Києва  від 31.01.2005 та ухвалу
апеляційного суду   м.   Києва    від    27.10.2005,    встановила
В С Т А Н О В И В:

     Рішенням Оболонського   районного   суду   міста   Києва  від
31.01.2005 гр.  Н відмовлено у задоволенні вимог про  зобов'язання
Оболонської  районної у місті Києві державної адміністрації надати
йому житлове приміщення позачергово.

     Ухвалою апеляційного суду м.  Києва  від  27.10.2005  рішення
суду  першої  інстанції  залишено  без  змін,  а апеляційна скарга
відхилена.

     Не погоджуючись з  зазначеними  судовими  рішеннями,  позивач
звернувся  до  Вищого  адміністративного суду України з касаційною
скаргою,  в якій просить скасувати рішення Оболонського  районного
суду від 31.01.2005 та постановити нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги.

     Заслухавши доповідь  судді  Вищого   адміністративного   суду
України, пояснення позивача, який підтримав свою касаційну скаргу,
перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи касаційної
скарги,  колегія  судді вважає,  що вона не підлягає задоволенню з
наступних підстав.

     Судом першої  інстанції   встановлено   і   це   підтверджено
висновками    суду   апеляційної   інстанції,   що   на   підставі
розпорядження Мінської районної державної адміністрації  м.  Києва
від  12.10.2000  N  832 гр.  Н з сім'єю у складі двох осіб (він та
онука) прийнятий на квартирний облік  за  місцем  проживання,  вид
забезпечення - позачерговий.

     За договором  купівлі-продажу від 07.08.2002 гр.  Н та опікун
його неповнолітньої онуки продали квартиру за адресою: ________, в
зв'язку  з  чим  гр.  Н  знятий  з  реєстраційного  обліку за цією
адресою.

     Підставою для зняття з обліку стало розпорядження Оболонської
районної   у   місті  Києві  державної  адміністрації  N  160  від
14.11.2001 гр. Н.

     Рішенням Печерського   районного   суду   міста   Києва   від
11.02.2003,   залишеним  без  змін  в  апеляційній  та  касаційній
інстанціях,  гр.  Н відмовлено у задоволенні позову до Оболонської
районної  у  місті  Києві  державної  адміністрації  про  визнання
розпорядження  Оболонської  районної  у  місті   Києві   державної
адміністрації N 160 від 14.11.2001 недійсним у частині зняття його
з квартирного обліку.

     Суд першої інстанції,  відмовляючи у позові,  виходив з того,
що гр.  Н на квартирному обліку в Оболонському районі м.  Києва не
перебуває, тому підстав для задоволення його позовних вимог немає.

     Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на  доказах,
досліджених у судовому засіданні,  відповідає фактичним обставинам
справи і є правильним.

     Пунктом 37 Правил обліку громадян,  що потребують  поліпшення
житлових умов,  і  надання  їм  житлових  приміщень   ( 470-84-п ) (470-84-п)
        
встановлено,  що жилі приміщення надаються тільки громадянам,  які
перебувають  на  квартирному  обліку.  Жилі  приміщення  надаються
громадянам за місцем перебування їх на квартирному обліку.

     Безспірно встановлено у суді першої інстанції та підтверджено
позивачем і його представником у суді апеляційної інстанції, що на
час  звернення  до  суду  з  позовом  та  на   час   постановлення
оскаржуваного  рішення  гр.  Н на квартирному обліку в Оболонській
районній у місті Києві державній  адміністрації  не  перебував,  а
тому  покладати  на  відповідача  обов'язок  з  надання позивачеві
житлового приміщення підстав немає.

     З урахуванням  наведеного   вище,   колегія   суддів   дійшла
висновку,  що  судами  першої  інстанції  та апеляційної інстанції
правильно встановлені обставини справи,  судові рішення ухвалені з
додержанням  норм  матеріального  і процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.

     На підставі викладеного,  керуючись ст.  ст.  221,  223,  230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія
суддів Вищого адміністративного суду України У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу гр.  Н залишити без задоволення,  а  рішення
Оболонського  районного  суду  м.  Києва  від 31.01.2005 та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 27.10.2005 - без змін.

     Ухвала набирає законної сили з  моменту  її  проголошення  та

оскарженню не підлягає.