ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П.,
Леонтович К.Г.,
Матолича С.В.,
Чалого С.Я.,
при секретарі - Кулеші А.О.,
сторони:
від позивача - Яковлєва Н.П.,
від відповідача - Лозова Н.В.;
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства
Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Савинський
елеватор" на рішення господарського суду Харківської області від
14 червня 2005 року та на ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 13 вересня 2005 року у справі за позовом
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Савинський елеватор" до Балаклеїцької міжрайонної
державної податкової інспекції у Харківській області про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної
компанії "Хліб України" "Савинський елеватор" (далі - ДП ДАК "Хліб
України" "Савинський елеватор") звернулось в суд з позовом до
Балаклеїцької міжрайонної державної податкової інспекції у
Харківській області (далі - Балаклеїцька МДПI) про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001882301/0 від 1
квітня 2005 року, в частині визначення податкового зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 20833,34 грн. та штрафних (фінансових)
санкцій у сумі 2083,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що збільшення розміру валових
витрат було здійснено на підставі договору про надання
інформаційно-консультативних та маркетингових послуг, який
передбачав щомісячну абонентську плату у розмірі 5 400,00 грн. та
можливість надання інших послуг, вартість яких договором не
визначена. Таким чином, віднесення додаткових сум за договором до
валових витрат не суперечить Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14
червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року, у
позові відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що фактично віднесення до
валових витрат грошових коштів сплачених за надання ДАК "Хліб
України" ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор"
інформаційно-консультативних та маркетингових послуг здійснювалося
не на підставі господарської операції, а на підставі наказу
засновника скаржника. Зазначені дії свідчать про реалізацію
управлінських функцій засновника - ДАК "Хліб України", а не
вільного волевиявлення господарюючого суб'єкта скаржника - ДП ДАК
"Хліб України" "Савинський елеватор".
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДП ДАК "Хліб України"
"Савинський елеватор" в касаційній скарзі зазначає, що вони
прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Додатково скаржник зазначив, що судом першої інстанції справу
розглянуто без його участі, суди невірно дійшли висновку про
відсутність у відносинах між ДАК "Хліб України" ДП ДАК "Хліб
України" "Савинський елеватор" при реалізації вищевказаного
договору вільного волевиявлення господарюючих суб'єктів та
можливості віднесення до валових витрат, сум які списувалися з
рахунків скаржника на підставі наказу засновника.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДАК "Хліб
України" та ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор" було
укладено договір № 8086 від 1 березня 2004 року про надання
інформаційно-консультативних та маркетингових послуг, згідно якого
абонентська плата складає 5 400,00 грн., окрім того встановлена
можливість надання інших послуг, вартість яких договором не
визначена.
При винесенні рішень, суди встановили, що відповідні
маркетингові послуги, надання нормативної документації, розрахунки
за надані послуги здійснювалися скаржником виключно на підставі
наказів ДАК "Хліб України".
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
В даному випадку мають місце правовідносини між
господарюючими суб'єктами, які пов'язані між собою спільним
капіталом та централізованим управлінням та контролем.
В той же час, Закон передбачає можливість існування
господарських відносин між пов'язаними особами, проте, в цьому
випадку господарюючі суб'єкти мають діяти за власним переконанням
в межах законодавства та статуту підприємства.
Оскільки, здійснення перерахування коштів на забезпечення
виконання умов зазначеного договору у зв'язку із наданням
маркетингових та інформаційно-консультативних послуг здійснювалося
на підставі саме наказу головного по відношенню до скаржника
підприємством, то у таких відносинах, як встановлено судами,
відсутній характер вільного волевиявлення.
Як визначено частиною 1 статті 6 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, одним із основних принципів господарювання є
свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Більше того, зазначені відносини можна розцінювати, як
організаційно-господарські, які відповідно до частини 6 статті 3
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначаються як
відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та
суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі
управління господарською діяльністю.
Що стосується доводу скаржника про те, що судом першої
інстанції справу розглянуто без його участі, то відповідно до
матеріалів справи, ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор"
було належним чином повідомлено про час та місце судового
розгляду.
За таких обставин рішення судів першої та апеляційної
інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях,
доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для
скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної
акціонерної компанії "Хліб України" "Савинський елеватор" залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14 червня
2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 13 вересня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Фадєєва Н.М.
судді Гордійчук М.П.
Леонтович К.Г.
Матолич С.В.
Чалий С.Я.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Матолич С.В.