Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого-судді Бутенка В.I.,

суддів : Мироненка О.В.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.,

при секретарі Єрку С.М. і Мацюк Т.С.,

за участю представників відповідача Сліденка А.В., Фесенка П.П., Чернової О.А. та Мінич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 34 "Комінтернівський" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, відділення Державного казначейства у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування податку на додану вартість,-

в с т а н о в и л а :

Позивач - ТОВ "Магазин № 34 "Комінтернівський" звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначав, що ДПI Комінтернівському районі м. Харкова була проведена позапланова тематична перевірка товариства з питання правильності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період січень-березень 2004 року, в результаті якої складено акт № 488/23-2004 від 10.08.2004 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002362310/0 від 12.08.2004 року про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2004 року в сумі 1940758,08 грн., за лютий 2004 року в сумі 952302,93 грн., за березень 2004 року в сумі 1132663,71 грн.

Вважаючи такі дії інспекції незаконними, позивач просив це податкове повідомлення-рішення визнати недійсним та стягнути з Державного бюджету суму заборгованості з податку на додану вартість за січень-березень 2004 року в сумі 4025724,72 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року, позов ТОВ "Магазин № 34 "Комінтернівський" задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова та прокуратура Харківської області подали касаційні скарги, в яких просили їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову ТОВ "Магазин № 34 "Комінтернівський" у задоволенні позову.

При цьому вони посилаються на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова №0002362310/0 від 12.08.2004 року щодо зменшення бюджетного відшкодування позивачу по податку на додану вартість за січень 2004 року - в сумі 1940758,08 грн., за лютий 2004 року - в сумі 952302,93 грн., за березень 2004 року - в сумі 1132663,71 грн. є необгрунтованим та прийнято в порушення Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Однак цей висновок суду першої інстанції грунтується на неповному з'ясуванні обставин справи та на помилковому застосуванні норм матеріального права, на що не звернув увагу і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було реалізовано товари, придбані для подальшого використання у господарській діяльності за цінами, нижче ціни їхньої покупної вартості (нижче ціни придбання). Виходячи з фактичної ціни придбання, були визначені валові витрати та нараховані податкові зобов'язання.

Iз складу податкового кредиту підприємства за січень-березень 2004 року був виключений ПДВ у сумі 4025724,72 грн., сплачений у складі ціни товарів, витрати на придбання яких не були віднесені перевіркою до складу валових витрат, у зв'язку з їх реалізацією нижче ціни придбання.

Судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору не взято до уваги те, що відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі - Закон) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На підставі п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону для отримання відшкодування податку на додану вартість достатньо таких підстав, як наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Між тим, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, повинна бути наявною така підстава, як наявність факту поставки товару. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.5.1, п.п.7.7.3. ст.7 Закону виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення.

У відповідності до ч.2 ст.69 КАС України (2747-15) , докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Iз матеріалів справи вбачається, що судами не були з'ясовані обставини поставки товару ТОВ "Магазин № 34 "Комінтернівський", не вивчено питання щодо наявності податкових накладних і надмірної сплати позивачем податку на додану вартість, не досліджено чи сплачувалася позивачем сума ПДВ продавцеві при придбанні товару та чи існувала бюджетна заборгованість перед позивачем.

Вказані положення законодавства не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, які не повно встановили всі фактичні обставини справи і прийняли помилкове рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій, неповно встановивши фактичні обставини справи, допустили порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення ними незаконних судових рішень.

Згідно ст. 227 КАС України (2747-15) оскаржені судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду слід врахувати наведене та у відповідності із вимогами закону вирішити даний спір.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та прокуратури Харківської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.