ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Мельник I.М.,
сторони:
від відповідачів - Чубар О.О.,
від третьої особи - Мельник Є.I., Кукса С.В.,
розглянувши касаційну скаргу Чорнобильського міжрайонного
природоохоронного прокурора Київської області на рішення
господарського суду Київської області від 26 травня 2005 року та
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 30 серпня 2005 року у справі за позовом Чорнобильського
міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в
інтересах держави в особі Бориспільського районного відділу
земельних ресурсів до Гнідинської сільської ради, виконавчого
комітету Гнідинської сільської ради, третя особа Товариство з
обмеженою відповідальністю "Ексімгруп Лімітед" про визнання
недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою
та рішень виконавчого комітету Гнідинської сільської ради, -
в с т а н о в и л а :
Чорнобильський міжрайонний природоохоронний прокурор
Київської області в інтересах держави в особі Бориспільського
районного відділу земельних ресурсів звернувся в суд з позовом до
Гнідинської сільської ради, виконавчого комітету Гнідинської
сільської ради, третя особа Товариство з обмеженою
відповідальністю "Ексімгруп Лімітед" про визнання недійсним
державного акту на право користування земельною ділянкою № 000371
від 7 грудня 2001 року та рішень виконавчого комітету Гнідинської
сільської ради № 13 від 20 листопада 2000 року, № 93 від 30
листопада 2001 року та № 67 від 23 серпня 2001 року, за якими ТОВ
"Ексімгруп Лімітед" надано у користування земельну ділянку
загальною площею 23,5 га.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що
земельну ділянку було надано у користування без розробки проекту
відведення. Оскаржувані рішення прийняті з перевищенням
компетенції виконавчого комітету Гнідинської сільської ради. Крім
того, неправомірно надано у користування земельну ділянку у межах
прибережних захисних смуг.
Рішенням господарського суду Київської області від 26 травня
2005 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року, в
задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що оскаржувані рішення
виконавчого комітету не були прийняті з перевищенням компетенції,
оскільки певні повноваження були делеговані сільською радою її
виконавчому комітету, крім того, прийняті комітетом рішення були
затвердженні безпосередньо рішеннями ради. Що стосується проекту
відведення земельної ділянки, то наявність або відсутність проекту
не впливає на законність та чинність рішення, окрім того, проект
відведення земельної ділянки розміром 1,0 га, що встановлено
судом, втрачений Бориспільським районним відділом земельних
ресурсів, який наразі проводить заходи щодо його поновлення. Що
стосується земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг, то
на виконання статті 85 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
,
товариством створена та постійно функціонує спеціалізована
водоохоронна служба.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,
прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій зазначає, що вони
прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема невірно
визначено компетенцію органу самоврядування, не досліджено питання
наявності проектної документації по відведенню 1,0 га землі, та
незаконно передано земельну ділянку у межах захисної прибережної
смуги, оскільки підприємство не має спеціалізованої служби по
догляду за водними об'єктами.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням сесії
Гнідинської сільської ради від 20 листопада 2000 року №
60-ХIII-ХХIII одночасно затверджено проект відведення земельної
ділянки розміром 15 га із земель запасу в постійне користування
під розширення колективних садів масиву "Вишеньки" для працівників
ТОВ "Ексімгруп Лімітед". Рішенням виконавчого комітету сільської
ради № 93 від 30 листопада 2001 року зазначеному підприємству
надано у постійне користування 7,5 га землі. Рішенням виконавчого
комітету сільської ради № 67 від 23 серпня 2001 року підприємству
надано у постійне користування земельну ділянку площею 1 га.
Суд першої та апеляційної інстанції, надавши правову оцінку
зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування, визначили, що
рішення Гнідинської сільської ради від 20 листопада 2000 року №
60-ХIII-ХХIII оформлене належним чином, містить усі необхідні
реквізити та підписано головою, що є юридичною підставою для
виділення землі.
Що стосується рішень виконавчого комітету Гнідинської
сільської ради № 93 від 30 листопада 2001 року та № 67 від 23
серпня 2001 року, то вони прийняті в межах делегованих повноважень
сільської ради, що підтверджується нижчевикладеним.
Рішенням Гнідинської сільської ради № 15 від 17 грудня 1998
року, питання щодо регулювання земельних відносин було передано
(делеговано) виконавчому комітету сільської ради, у відповідності
до Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
від
21 травня 1997 року № 280/97-ВР.
Відповідно до пунктів 31, 34 частини 1 статті 26 зазначеного
Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської,
селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття
рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо
управління майном, яке належить до комунальної власності
відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень
та умов їх здійснення; вирішення відповідно до закону питань
регулювання земельних відносин.
У свою чергу, питання щодо регулювання земельних відносин
регламентується спеціальним Законом. Згідно із частиною 3 статті 3
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
від 18 грудня 1990
встановлено, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення
земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть
передавати відповідно органам державної виконавчої влади або
виконавчим органам місцевого самоврядування.
Таким чином, суди попередніх інстанцій обгрунтовано визначили
правомірність дій виконавчого комітету Гнідинської сільської ради
щодо прийняття відповідних рішень в межах наданих (делегованих)
повноважень.
Окрім того, суди встановили, що рішенням Гнідинської
сільської ради 14 січня 2005 року №252-ХУII-IУ додатково було
визначено легітимність оспорюваних рішень виконавчого комітету
сільської ради.
Як вбачається із судових рішень та підтверджується
матеріалами справи на підставі прийнятих рішень Гнідинською
сільською радою було виділено ТОВ "Ексімгруп Лімітед" в
користування землі загальною площею 23,5 га, що відображено у
Державному акті, який було видано товариству.
Враховуючи юридичну силу рішень сільської ради, суди дійшли
обгрунтованого висновку про правомірність видачі ТОВ "Ексімгруп
Лімітед" Державного акту з визначенням у ньому загальної площі
земельної ділянки 23,5 га, що підтверджується і матеріалами
земельно-кадастрової документації. При цьому, встановлено
помилковість не внесення до Державного акту, як підстави для
виділення 1га землі, рішення № 67 від 23 серпня 2001 року. Окрім
того, судами в судових засіданнях встановлено технічну помилку,
яка була виправлена Гнідинською сільською радою.
Доводи скаржника про те, що виділення земельної ділянки
площею 1 га відбулось без відповідного проекту відведення, є
безпідставним, оскільки встановлено, що проектна документація, яка
була виготовлена позивачем - Бориспільським районним відділом
земельних ресурсів, ним же і була втрачена та у даний час ведуться
роботи по її відновленню.
Твердження прокурора в касаційній скарзі про неправомірність
виділення ТОВ "Ексімгруп Лімітед" земельної ділянки в межах
прибережних захисних смуг, спростовується встановленими судами
обставинами та матеріалами справи. Рішення про надання у
користування зазначеної земельної ділянки, сільська рада приймала
на підставі положень Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, а саме
з врахуванням того факту, що підприємство у своєму складі має
постійно функціонуючу спеціалізовану водоохоронну службу, створену
відповідно до наказу № 15 від 17 вересня 2001 року та розроблено
відповідну посадову інструкцію доглядача даної служби.
Відповідно до частини 2 статті 85 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
у постійне користування землі водного фонду
надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим
підприємствам, установам і організаціям, в яких створено
спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами,
прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими
смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх
у належному стані.
Таким чином, доводи касаційної скарги загалом є
невмотивованими, оскільки зовсім не спростовують встановлені
судами попередніх інстанцій обставини справи, не містять правового
підгрунтя.
За таких обставин рішення судів першої та апеляційної
інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях,
доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для
скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Чорнобильського міжрайонного
природоохоронного прокурора Київської області залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 26 травня
2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 30 серпня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Харченко В.В.
судді Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Матолич С.В.