ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
01.06.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого-судді: Бутенка В.І., суддів: Панченка О.І.,
Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О., при секретарі: Липі В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом гр. М. до Одеського
обласного військового комісаріату про визнання права на
перерахунок пенсії за касаційною скаргою гр. О. - представника
позивача гр. М. на рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 14 червня 2005 року й ухвалу апеляційного суду Одеської
області від 1 листопада 2005 року, - В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2004 року гр. М. звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що наказом Міністра оборони України
N 0960 від 15.05.93 він був звільнений з військової служби.
Наказом командира військової частини 18274 від 21.07.93 за N 129
був виключений зі списків особового складу з 04.09.93. Загальний
стаж військової служби в Збройних Силах склав 25 років.
Після звільнення, відповідачем гр. М. була нарахована пенсія,
розмір якої неодноразово змінювався. При цьому, на думку позивача,
військовим комісаріатом в розрахунок пенсії неправомірно не було
включено наступні види грошового забезпечення:
- щомісячну надбавку в розмірі 100% від грошового
забезпечення, передбачену Указом Президента України N 173/2002
( 173/2002 ) (173/2002)
від 23.02.2002 та скасовану ним 40% надбавку
посадового окладу, введену Указом Президента України N 847/99
( 847/99 ) (847/99)
від 14.07.99;
- щомісячну надбавку за безперервну військову службу,
передбачену Указом Президента України N 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
від
05.05.2003;
- премію в розмірі 33,3%, відповідно до Указу Президента
України N 923/96 ( 923/96 ) (923/96)
від 04.10.96, постанови Кабінету
Міністрів України N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
від 17.07.92 та наказу
Міністра оборони України N 75 ( z0251-01 ) (z0251-01)
від 05.03.2001.
Просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії у
зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних
категорій військовослужбовців та виплатити заборгованість, яка
виникла з моменту введення відповідних надбавок.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня
2005 року у задоволенні позовних вимог гр. М. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 листопада
2005 року апеляційну скаргу гр. М. відхилено, а рішення суду
першої інстанції - залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими
рішеннями, представник позивача гр. О. подав до Вищого
адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення районного та апеляційного судів у зв'язку з
допущеними порушеннями норм матеріального права та постановити
нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування скарги посилався на порушення судами
ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивача було
звільнено з військової служби в 1993 році. При звільненні йому
була нарахована пенсія, виходячи з посадового окладу, грошового
забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, розмір
якої неодноразово перераховувався у зв'язку зі змінами грошового
забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
суд обґрунтовано прийшов до висновку, що пенсії
військовослужбовцям офіцерського складу нараховуються із грошового
забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для нарахування
пенсії враховуються відповідні посадові оклади, оклади за
військове або спеціальне звання, процентні надбавки за вислугу
років, надбавки за вчене звання та наукову ступінь, кваліфікацію
та умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 року N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною
посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або
спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця
(надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та
умови служби).
З наведеного випливає, що премія розміром 33,3% не
відноситься до додаткового виду грошового забезпечення, а
запроваджені Указами Президента України N 173/2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
,
N 847/99 ( 847/99 ) (847/99)
, N 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
щомісячні надбавки
військовослужбовцям належать до додаткових видів грошового
забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які
отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх
запровадження. Посадові оклади, оклади за військове або спеціальне
звання, процентні надбавки за вислугу років, які отримував гр. М.,
вказаними Указами не змінювалися.
Заявник під час проходження служби цих надбавок не отримував,
був звільнений в запас у 1993 році, а тому дія зазначених Указів
( 173/2002, 847/99, 389/2003 ) (173/2002, 847/99, 389/2003)
на нього не поширюється.
Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
не має зворотної сили, тому вимоги
щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після
звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року,
задоволенню не підлягають.
Зазначене підтверджується роз'ясненнями, викладеними в
пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від
15.04.2005 р. N 4 ( v0004700-05 ) (v0004700-05)
"Про окремі питання застосування
судами України законодавства про пенсійне забезпечення
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби),
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб", де вказано, що законодавством з питань
пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було
передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у
зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та
осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
нових щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також
премій.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано
залишивши в силі рішення суду першої інстанції, відмовив гр. М. у
задоволенні його скарги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. О. - представника позивача гр. М. -
залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня
2005 року й ухвалу апеляційного суду Одеської області від
1 листопада 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.