ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"01" червня 2006 р. Справа №К-30/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Карася О.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: 1)Мінченко О.I. (дов. від 30.05.2006 р. №28);
2)Махновський А.А. (дов. від 30.05.2006 р. №29);
відповідача: не з'явились
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства
"Фаворит-Опт" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 17.11.2005 р.
у справі №10/38 "НА"
за позовом Дочірнього підприємства "Фаворит-Опт"
Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит"
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Фаворит-Опт" Акціонерного товариства
закритого типу "Фаворит" (далі по тексту - позивач, ДП
"Фаворит-Опт") звернулось до Господарського суду Житомирської
області з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції (далі по тексту - відповідач, Житомирська ОДПI) про
визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від
19.11.2004 р. №5799/23-01/74034, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65
671,00 грн. (43 781,00 грн. - основного платежу та 21 890,00
грн. - штрафних (фінансових) санкцій).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від
28.04.2005 р. у справі №10/38 "НА" (суддя Будішевська Л.О.) позов
ДП "Фаворит-Опт" задоволено; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення від 19.11.2004 р. №5799/23-01/74034.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю
включення ДП "Фаворит-Опт" до складу податкового кредиту сум
податку на додану вартість за січень, березень, червень, серпень
2002 р. у розмірі 43 781,00 грн., та необгрунтованістю дій
відповідача щодо донарахування податку на додану вартість та
застосування до позивача штрафних санкцій.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
17.11.2005 р. у справі №10/38 "НА" (головуючий суддя - Веденяпін
О.А., судді Iоннікова I.А., Черпак Ю.К.) рішення Господарського
суду Житомирської області скасовано, прийнято нове рішення, яким в
позові ДП "Фаворит-Опт" відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що
позивач не звертався з заявою до органу державної податкової
служби, відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а отже у ДП
"Фаворит-Опт" відсутні підстави для включення до податкового
кредиту сум податку на додану вартість за не оформленими належним
чином накладними.
ДП "Фаворит-Опт" не погоджуючись з постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р. у справі №10/38
"НА" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, з
підстав порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального
права, а рішення Господарського суду Житомирської області від
28.04.2005 р. залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
позивача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності,
Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДП
"Фаворит-Опт" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ДП "Фаворит-Опт" включено до складу податкового кредиту суми
податку на додану вартість по попередній оплаті за товари по
податкових накладних, які оформлені продавцем не належним чином та
занесено їх до Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг).
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних
вимог ДП "Фаворит-Опт" посилався на те, що позивач, одержавши від
продавців неправильно оформлені податкові накладні, не звертався
до органу державної податкової служби із заявою у порядку,
передбаченому п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, що обумовлює
неправомірність включення підприємством до податкового кредиту сум
податку на додану вартість за такими накладними.
Поряд з цим, на думку судової колегії, недоліки в заповненні
податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті
перевірки позивача, зокрема: відсутність номенклатури товарів та
їх кількості, ціни товару; не робили накладні недійсними, не
свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці
накладні могли бути підставою для висновку суду, зробленого в
результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про
можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність
підтвердження фактичності здійснення господарських операцій,
сплати податку на додану вартість та його сум.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне
зазначити, що недотримання позивачем порядку, встановленого п. п.
7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не є підставою для висновку про
неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до
податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення
податкової інспекції, так як згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження
сум податку, включеного до податкового кредиту, саме на момент
перевірки платника податку.
Поряд з цим, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної
інстанції момент надання ДП "Фаворит-Опт" відповідачу документів
підтверджуючих правомірність віднесення сум податку до податкового
кредиту фактично не досліджувався.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів
першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на
новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки
допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм
матеріального права призвели до неправильного вирішення спору та
не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені
судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити
спір відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Фаворит-Опт"
Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р. у
справі №10/38 "НА" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Житомирської області від
28.04.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 17.11.2005 р. у справі №10/38 "НА"
скасувати повністю.
Справу направити на новий розгляд до Господарського суду
Житомирської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
О.В. Карась
(підпис)
Н.Г. Пилипчук
(підпис)
О.I. Степашко
(підпис)
Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Сергейчук