ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25.05.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого - судді Бутенка В.І., суддів Гончар Л.Я.,
Мироненка О.В., Панченка О.І., Сороки М.О., при секретарі
Липі В.А., за участю представника Генеральної прокуратури України
гр. Л, представника відповідача ТОВ "Укрпромінвесткомпанія" -
гр. С, представника відповідача Фонду приватизації комунального
майна Печерського району м. Києва - гр. О та представника третьої
особи гр. Д, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в
особі Міністерства палива та енергетики України, Київської міської
ради, Київської міської державної адміністрації до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Укрпромінвесткомпанія", Печерської у
м. Києві районної ради, Фонду приватизації комунального майна
Печерського району м. Києва, третя особа - АЕК "Київенерго", про
визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового
приміщення, В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2001 року заступник Генерального прокурора України
звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 199,9 кв. м за
адресою: ____________, укладеного між ТОВ "Укрпромінвесткомпанія"
та Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району
м. Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24 травня 2005 року
в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2005 року це рішення залишено без змін.
На вказані судові рішення заступником Генерального прокурора
України та АЕК "Київенерго" було подано до Вищого господарського
суду України касаційне подання і касаційну скаргу, в яких просять
їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При цьому касатори вказують на порушення судами норм
процесуального права щодо всебічного, повного та об'єктивного
розгляду всіх обставин справи, що призвело до неправильного
вирішення цього спору, а також на порушення норм матеріального
права.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарга та подання
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, а апеляційний суд
обґрунтовано погодився з тим, що оспорюваний договір
купівлі-продажу від 11.06.99, укладений між Фондом приватизації
комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ
"Укрпромінвесткомпанія", відповідає вимогам закону і не порушує
прав та законних інтересів позивачів.
Свої рішення судові інстанції мотивували, опираючись на
повний і всебічний розгляд наданих до матеріалів справи доказів.
Згідно ст. ст. 70-71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та
заперечення, обґрунтувати належність конкретного доказу.
Посилання касаторів на те, що судом не було досліджено або не
достатньо досліджено той чи інший документ спростовуються
матеріалами справи.
Судами також було встановлено, що 11.06.99 між Фондом
приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвесткомпанія"
був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення,
вбудованого в будівлю, загальною площею 205,0 кв. м, яка
знаходиться за адресою: ____________ та складає 9/100 ідеальних
часток від всього домоволодіння (надалі - Договір).
Договір зареєстрований Фондом приватизації комунального майна
Старокиївського району м. Києва 11.06.99 за N 000467/12 та
нотаріально посвідчений державним нотаріусом 6-ої Київської
державної нотаріальної контори гр. Ш за N 7-1996.
Відповідно до пункту 1.2. Договору відчужуване приміщення
належить Старокиївській районній Раді народних депутатів на
підставі свідоцтва про право власності, видане 12 травня 1999 року
Головним управлінням житлового господарства та майна м. Києва за
N 010002128 серія НП, зареєстрованого в бюро технічної
інвентаризації м. Києва за реєстром N 3086-П згідно реєстраційного
посвідчення від 27 травня 1999 року.
У довідці-характеристиці Бюро технічної інвентаризації від
28.05.99 N 249557-11, виданої Старокиївській районній раді для
надання в нотаріальну контору з метою відчуження нерухомого майна,
зазначено, що нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою:
____________, зареєстровані за Старокиївською районною радою на
підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним
управлінням житлового господарства та майна м. Києва за
N 010002128 від 12.05.99. Згідно технічної характеристики
відчужується нежитлове приміщення цокольного поверху площею
205,0 кв. м.
Згідно статті 48 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам
закону.
Відповідно до статті 225 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, право продажу майна, крім випадків примусового
продажу, належить власникові.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, власник на свій розсуд володіє, користується і
розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти
щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
на засіданнях міської ради вирішуються питання про
прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального
майна; затвердження місцевих програм приватизації, визначення
доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права
комунальної власності.
З матеріалів справи вбачається, що власником приміщення
площею 205,0 кв. м за адресою: ___________ на дату укладення
оспорюваного договору від 11.06.99 була Старокиївська районна
рада, яка прийняла рішення про відчуження належного їй майна.
Правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності
на зазначене приміщення від 12.05.99 N 010002128, серія НП, видане
Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва.
Зазначене свідоцтво є чинним, доказів невідповідності його закону
суду не надано.
Таким чином, договір від 11.06.99 купівлі-продажу нежитлового
приміщення площею 205,0 кв. м, яке знаходиться за адресою:
____________, укладений між Фондом приватизації комунального майна
Старокиївського району міста Києва та ТОВ "Укрпромінвесткомпанія",
не суперечить статті 225 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
статті 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та не порушує
прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, в інтересах яких
Заступником Генерального прокурора України заявлено позов, а тим
більш прав АЕК "Київенерго".
А відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовних
вимог також в частині повернення приміщення площею 205 кв. м,
розташованого за адресою: ____________ до комунальної власності
міста Києва.
За таких обставин, з наявних у справі документів не
вбачається, яким чином оспорюваний договір порушує інтереси
держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку,
що постановлені у справі судові рішення відповідають чинному
законодавству, доводи касаційної скарги зроблених судами висновків
не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни
оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційне подання заступника Генерального прокурора України
та касаційну скаргу АЕК "Київенерго" залишити без задоволення, а
рішення господарського суду м. Києва від 24 травня 2005 року і
постанову Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.