ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
при секретарі : Проценко О.О.,
за участю представника позивача Ковпак I.Ю., представників
відповідача Макарової Л.А., Лемківського С.В., Пронякіна Б.А.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом Федерації тхеквондо
ВТФ Київської області до Київського обласного управління юстиції,
Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо ВТФ про
визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та запису
про проведення державної реєстрації за касаційною скаргою
Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо ВТФ на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 14
грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
Київська обласна федерація олімпійського тхеквондо ВТФ
звернулася з касаційною скаргою на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року у
справі за її позовом до Київського обласного управління юстиції,
Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо ВТФ про
визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та запису
про проведення державної реєстрації.
Зазначає, що в травні 2005 року Федерація тхеквондо ВТФ
Київської області звернулася до суду із вказаним позовом, в якому
позивач просив визнати недійсними свідоцтво про реєстрацію
Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо ВТФ від 18
травня 2004 року № 332 та запис про проведення державної
реєстрації Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо
ВТФ.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що при проведенні
реєстрації Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо
ВТФ Київським обласним управлінням юстиції були порушені умови
ст. 12 -1 Закону України "Про об"єднання громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
,
оскільки індивідуальні назви позивача та Київської обласної
федерації олімпійського тхеквондо ВТФ не є суттєво відмінними,
терміни "олімпійське тхеквондо" та "тхеквондо ВТФ" є назвою
одного і того ж виду спорту, державна реєстрація Київської
обласної федерації олімпійського тхеквондо ВТФ призвела до
існування двох спортивних організацій обласного рівня з
ідентичними назвами, метою та сферою діяльності, що унеможливило
погодження позивачем календарного плану змагань та не дає йому
можливості здійснювати свої статутні завдання.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23 червня 2005 року
у задоволенні позовних вимог Федерації тхеквондо ВТФ Київської
області було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14 грудня 2005 року апеляційну скаргу Федерації тхеквондо ВТФ
Київської області було задоволено. Рішення господарського суду м.
Києва від 23 червня 2005 року скасовано. Позов Федерації тхеквондо
ВТФ Київської області задоволено у повному обсязі.
Вказуючи на допущені, на думку Київської обласної федерації
олімпійського тхеквондо ВТФ, судом апеляційної інстанції неповне
з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення
норм чинного матеріального законодавства, що призвело до
неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати
постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян"
від 26 лютого 1993 № 140 ( 140-93-п ) (140-93-п)
, зазначено, що легалізація
об'єднань громадян, що мають одну і ту ж назву, не допускається. У
разі коли із заявою про легалізацію звертаються об'єднання
громадян, що мають одну і ту ж назву, перевага віддається
об'єднанню громадян, яке першим подало заяву про легалізацію.
Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про об"єднання
громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
індивідуальна назва об'єднання громадян є
обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних
назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з
такою ж загальною назвою.
Об'єднання громадян, зареєстроване у встановленому порядку,
має виключне право на використання своєї назви. Використання назви
об'єднання громадян фізичними та юридичними особами, які не
належать до об'єднання громадян, для цілей, не пов'язаних з
діяльністю цього об'єднання, забороняється.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції
виходив з того, що відповідачами не були порушені права позивача,
оскільки назви "Федерація тхеквондо ВТФ Київської області" та
"Київська обласна федерація олімпійського тхеквондо ВТФ" не є
ідентичними, бо назва "Київська обласна федерація олімпійського
тхеквондо ВТФ" містить відмінність, яка полягає у застосуванні
терміну "олімпійське". При цьому в основу рішення суду покладено
наданий відповідачем висновок № 307\445 від 23 червня 2005 року
фахівця-філолога Iнституту української мови Національної академії
наук України.
Не погодившись з висновком суду першої інстанції. Київський
апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, прийшов до
висновку про ідентичність назв обох об"єднань, в зв"язку з чим має
місце порушення прав позивача, зокрема, вказавши, що застосування
поняття "олімпійське" в назві створеної організації (об"єднання)
та перестановка місцями слів в самій назві не свідчить про
створення організації з назвою, що має суттєві відмінності, що
значно відрізняються від індивідуальної назви вже зареєстрованої
організації (об"єднання), в розумінні вищевикладених вимог закону.
Однак з такими висновками судів першої та апеляційної
інстанцій погодитися не можна.
Так, у застосуванні законів про охорону прав інтелектуальної
власності слід враховувати зміну термінів, якими визначаються
окремі об'єкти права інтелектуальної власності. Так, фірмове
найменування зазначене як комерційне (фірмове) найменування
(стаття 420, глава 43 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, статті 155,
159 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
).
З огляду на приписи статей 90, 489 - 491 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
та статті 159 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
належним способом захисту права особи на комерційне найменування
може бути позов про зобов'язання іншої особи припинити
використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо
їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного
позову господарський суд може зобов'язати власника (засновника)
або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих
документів.
Вимога про скасування державної реєстрації юридичної особи
або зобов'язання її змінити назву шляхом перереєстрації з мотивів
схожості фірмових найменувань суб'єктів підприємницької діяльності
не є належними способами захисту права на комерційне найменування,
оскільки серед визначених законодавством підстав для скасування
державної реєстрації юридичної особи відсутня така як тотожність
найменувань.
Суди не повинні встановлювати схожість або тотожність
комерційних найменувань на власний розсуд. Для роз'яснення
відповідних питань слід призначати судову експертизу.
Крім того, не може прийматися в якості доказу, тим більше не
може бути покладений в основу рішення суду висновок
фахівця-філолога Iнституту української мови № 307\445 від 23
червня 2005 року, оскільки особа набуває права та несе обов'язки
експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення
експертизи та попередження про відповідальність за дачу завідомо
неправдивого висновку. Тільки за цих умов висновок експерта
набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим
використання висновку експерта як доказу у справі. Тому не можуть
розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у
призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки
спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката,
сторони. За необхідності з'ясування зазначених у таких документах
обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатись
первинною.
Відповідно до положень ч.2 ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів першої та (або)
апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права,
які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи
і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій
постановлені не на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин
в справі, тобто з порушенням норм матеріального та процесуального
права, які могли призвести до неправильного вирішення справи і не
можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а тому підлягають
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230,231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Київської обласної федерації олімпійського
тхеквондо ВТФ задовольнити частково, рішення господарського суду
м. Києва від 23 червня 2005 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.