ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            25.04.2006

     Колегія суддів   Вищого   адміністративного  суду  України  у
складі: головуючого:  Співака  В.І.,   суддів:   Чумаченко   Т.А.,
Гаманка О.І.,   Загороднього  А.Ф.,  Заїки  М.М.,  при  секретарі:
Проценко О.О.,  за  участю  представника  скаржника  -   гр.   П.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу гр.
К.  на постанову Теребовлянського  районного  суду  Тернопільської
області   від   06.10.2005   року   та  ухвалу  апеляційного  суду
Тернопільської області від 24.11.2005 року у справі за скаргою гр.
К.   на   дії  посадових  осіб  відділу  у  справах  громадянства,
імміграції та реєстрації фізичних осіб  Теребовлянського  РВ  УМВС
України  в  Тернопільській  області  

щодо  відмови у реєстрації за обраним місцем проживання, 

В С Т А Н О В И Л А:

     У травні 2005 року гр.  К.  звернулась до суду зі скаргою  на
дії  посадових осіб відділу у справах громадянства,  імміграції та
реєстрації  фізичних  осіб  Теребовлянського  РВ  УМВС  України  в
Тернопільській   області   щодо   відмови   в   реєстрації  її  та
неповнолітнього сина за постійним місцем проживання.

     Постановою Теребовлянського  районного  суду   Тернопільської
області від 06.10.2005 гр. К. відмовлено в задоволенні її скарги.

     Ухвалою апеляційного    суду   Тернопільської   області   від
24.11.2005   її   апеляційну   скаргу   відхилено,   а   постанову
Теребовлянського   районного   суду   Тернопільської  області  від
06.10.2005 залишено без зміни.

     У касаційній скарзі гр.  К., не погоджуючись з постановленими
у  справі  судовими  рішеннями,  посилається  на  допущені  судами
порушення норм  матеріального  та  процесуального  права,  просить
скасувати постанову районного суду та ухвалу апеляційної інстанції
і постановити нове рішення, яким задовольнити її скаргу.

     Перевіривши наведені  в  касаційній  скарзі  доводи,  рішення
судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо  правильності
застосування норм матеріального та процесуального  права,  колегія
суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  не підлягає задоволенню за
таких підстав:

     Відповідно до вимог ст.  65 ЖК України  ( 5464-10  ) (5464-10)
          наймач
вправі  в  установленому  порядку  за письмовою згодою всіх членів
сім'ї,  які  проживають  разом  з  ним,  вселити  в  займане  жиле
приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

     Судами встановлено,  що на час звернення гр. К. з заявою щодо
її реєстрації в квартирі за  адресою  ...  до  відділу  у  справах
громадянства,     міграції    та    реєстрації    фізичних    осіб
Теребовлянського районного відділу УМВС України  в  Тернопільській
області  діяли  встановлені ст.  65 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
         правила
щодо письмової згоди всіх членів  сім'ї  наймача,  які  проживають
разом з ним, на її вселення за вищезазначеною адресою. При цьому з
усіх  членів  сім'ї  наймача,  що  проживають  з  ним,  згоду   на
реєстрацію гр. К. в цій квартирі дав лише наймач гр. П.

     Згідно з ч. 3 ст. 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і
основних свобод людини ( 994_059 ) (994_059)
         вбачається,  що свобода  вибору
місця  проживання може бути обмеженою законом з метою захисту прав
і свобод інших людей.

     Крім того,  у  затвердженому  постановою  Кабінету  Міністрів
України  від  28.07.2004  ( 985-2004-п  ) (985-2004-п)
          зразку заяви особи для
реєстрації за місцем проживання,  існує вимога  щодо  повідомлення
даних  про  відсутність  перешкод  для реєстрації,  в тому числі і
передбачених ст. 65 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
        .

     З врахуванням  вищезазначеного,   суди   дійшли   правильного
висновку  про  те,  що  відмова  відділу  у  справах громадянства,
міграції та реєстрації  фізичних  осіб  Теребовлянського  РВ  УМВС
України  в Тернопільській області провести реєстрацію заявниці гр.
К.  разом з її неповнолітнім сином за  адресою  ...  є  такою,  що
відповідає  вимогам  закону,  правам  та  інтересам  членів  сім'ї
наймача,  і не  обмежує  прав  заявниці  на  вільний  вибір  місця
проживання на території України.

     Таким чином,  судами дано правильну правову оцінку обставинам
справи щодо відповідності  дій  відділу  у  справах  громадянства,
міграції  та  реєстрації  фізичних  осіб  Теребовлянського РВ УМВС
України в Тернопільській області вимогам закону, вірно застосовані
норми матеріального та процесуального права.

     Виходячи з  наведеного,  колегія суддів вважає,  що касаційну
скаргу слід залишити без  задоволення,  а  судові  рішення  -  без
зміни.

     Керуючись ст.  ст.  220,  221,  223,  224,  230,  231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів
У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу   гр.   К.,   залишити  без  задоволення,  а
постанову Теребовлянського районного суду  Тернопільської  області
від  06.10.2005 та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області
від 24.11.2005 у справі за скаргою гр. К. на дії відділу у справах
громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб РВ УМВС України
в Тернопільській області щодо  відмови  у  реєстрації  за  обраним

місцем проживання - без зміни.