ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10.04.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого Бим М.Є., суддів Кравченко О.О.,
Гордійчук М.П., Харченка В.В., Леонтович К.Г., при секретарі:
Єфімовій В.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті
Києві справу за касаційною скаргою прокуратури Шевченківського
району м. Чернівці на ухвалу колегії суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від
14 вересня 2005 року у справі за позовом гр. Ц. на неправомірні
дії органів виконавчої і судової влади та відшкодування моральної
шкоди, В С Т А Н О В И Л А:
Гр. Ц. звернувся в суд з вищезазначеним позовом до органів
виконавчої і судової влади на неправомірні дії та відшкодування
моральної шкоди.
Ухвалою судді апеляційного суду Чернівецької області від
13.05.2005 заява гр. Ц. в частині вимог до прокуратури
Чернівецької області, прокуратури Шевченківського району
м. Чернівці, Ради суддів Чернівецької області про визнання дій
неправомірними, відшкодування моральної шкоди направлена до
Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від
24.06.2005 позовна заява залишена без руху з підстав
невідповідності її вимогам ст. 137 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від
13.07.2005 позовну заяву визнано неподаною і повернуто за
належністю позивачу.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Чернівецької області від 14 вересня 2005 року
ухвали судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від
24 червня та 13 липня 2005 року скасовані, а справа направлена на
новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати як
таку, що не відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява залишена без
руху з тих підстав, що гр. Ц. не зазначив докази, які
підтверджують позовні вимоги в частині моральних страждань, не
викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в
частині розміру моральної шкоди: з яких міркувань він виходив,
визначаючи такий розмір, не викладені обставини та не зазначені
докази з приводу того, в чому полягає вина прокуратури області та
міста, не викладені обставини та не зазначені докази з приводу
того, чи є компетенцією обласної та міської прокуратур перевірка
його заяви, не зазначено на підставі якого нормативного акта
позивач просить суд зобов'язати відповідачів провести перевірку, в
п. 2, 3, 4 прохальної частини позовної заяви не зазначено про яких
суддів йдеться мова, не викладені обставини та не зазначені докази
з приводу того, чи є Рада суддів Чернівецької області юридичною
особою чи ні.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
(в редакції
1963 року) позовна заява повинна містити назву суду, до якого
подається, точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання
або походження, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими
позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що
стверджують позов, зазначення ціни позову, підпис позивача з
зазначенням часу подання заяви.
З тексту позовної заяви вбачається, що вона відповідає
наведеним вимогам. В позовній заяві гр. Ц. зазначає, що просить
відповідачів зобов'язати провести перевірку його заяв про ознаки
злочину і навмисне порушення законодавства на підставі ст. ст. 40,
55, 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. З'ясування обставин
щодо наявності компетенції у прокуратури області та міста
перевіряти заяви позивача та з'ясування обставини, чи Рада суддів
Чернівецької області являється юридичною особою, можливе під час
розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
в редакції
1963 року доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює
наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і
заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для
правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями
сторін, показаннями свідків, письмовими та речовими доказами,
висновками експерта.
В позовній заяві гр. Ц. зазначив, що у зв'язку з невиконанням
органами прокуратури і судом ст. 40, 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
йому заподіяні моральні страждання, які виразилися
у почутті несправедливості виконавчої та судової влади, у
приниженні гідності, у почутті сорому від своєї безпорадності
захистити закон, психологічного дискомфорту, на підставі
наведеного і ст. 56 Конституції просив відшкодувати моральну шкоду
на його користь у розмірі по 2000 грн. з кожного відповідача.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд
апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що
позовна заява гр. Ц. безпідставно залишена без руху, визнана
неподаною та повернута позивачеві і обґрунтовано скасував рішення
суду першої інстанції, направивши позовну заяву гр. Ц. на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги висновок апеляційного суду не
спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу прокуратури Шевченківського району
м. Чернівці залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів
судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької
області від 14 вересня 2005 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.