ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22.03.2006 Справа N 2-653/06
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Цуркана М. І., суддів Карася О. В., Конюшка К. В.,
Ланченко Л. В. (доповідач), Степашка О. І., при секретарі: Липі В.
А., за участю представників: позивача: С. дов. N 85С/07Д від
14.09.2005 р., відповідача: Ф. дов. N 8141/10/13-352-01 від
29.08.2005 р., розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Н-ську на рішення господарського суду Харківської
області від 18.03.2005 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 р. у справі N 13/20-05 за
позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX" до
Спеціалізованої державної податкової інспекції (СДПІ) по роботі з
великими платниками податків у м. Н-ську про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень, встановив:
У січні 2005 року ВАТ "XXX" звернулось до суду з позовом до СДПІ у
м. Н-ську по роботі з великими платниками податків про визнання
недійними податкових повідомлень-рішень від 02.12.2004 р. N
0000670811/0, N 0000660811/0, N 0000640811/0 та від 04.01.2005 р.
N 0000670811/1 та від 08.10.2004 р. N 0000660811/1, N 000640811/1,
N 00005800815/0, а також рішення від 31.12.2004 р. N
12369/10/33-125 та N 12368/10/33-125 про розгляд скарг як
незаконних та прийнятих в порушення встановленого порядку,
всупереч вимог законів України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, "Про визнання
бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України
та заходи щодо надання їй державної підтримки" ( 2211-14 ) (2211-14)
, "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Свої вимоги мотивує тим, що зазначені податкові
повідомлення-рішення, винесені відповідачем на підставі актів
камеральних перевірок N 993/33-118 від 02.12.2004 р. та N
994/33-118 від 02.12.2004 р. та рішення N 12368/10/33-125 від
31.12.2004 р. за результатами розгляду скарги позивача, є
неправомірними. Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
у період з 01.01.2001 р. до 01.01.2006
р. звільняються від сплати земельного податку підприємства
концерну "YYY" згідно з переліком, затвердженим Кабінетом
Міністрів України N 76 від 24.01.2002 р. "Про затвердження
переліку підприємств концерну "YYY" ( 76-2002-п ) (76-2002-п)
. Оскільки
позивач включений до переліку підприємств концерну, то
користується пільгою протягом встановленого законом терміну. У
зв'язку з цим 14.10.2004 р. та 23.11.2004 р. позивач подав
відповідачу уточнюючі розрахунки земельного податку за 2003 та
2004 р., в яких скоригував раніше застосовану пільгу у розмірі
50 % на 100 %, внаслідок чого зменшено податкове зобов'язання за
2003 р. на суму 3179711,59 грн. та за 2004 р. на суму 3547280,44
грн. Крім того, відповідач розглянув скарги підприємства на
первинні податкові повідомлення-рішення з порушенням термінів,
встановлених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому така скарга
вважається повністю задоволеною на користь платника податків з
дня, наступного за останнім днем зазначеного терміну.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.03.2005
р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 р., позов задоволено частково,
визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 04.01.2005
р. N 0000670811/1, N 0000660811/1 та від 08.10.2004 р. N
000640811/1, N 00005800815/0, рішення від 31.12.2004 р. N
12369/10/33-125 та N 12368/10/33-125 за результатами розгляду
скарг. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь
позивача судові витрати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної
інстанції, виходили з того, що податкові повідомлення рішення N
0000670811/0 та N 0000660811/0 від 02.12.2004 р. були оскаржені
позивачем в межах апеляційного узгодження податкових зобов'язань,
рішення відповідачем прийнято з порушенням вимог пп. 5.2.2 ст. 5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому вони є скасованими.
Нові податкові повідомлення-рішення від 04.01.2005 р. N
0000670811/1 та N 0000660811/1 є незаконними, оскільки прийняті
всупереч вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за відсутності підстав для фактично
повторного нарахування податку та застосування фінансових санкцій.
Податкові повідомлення-рішення N 0000640811/0 від 02.12.2004 р. та
N 00005800815/0 від 08.10.2004 р. прийняті відповідачем на
підставі акта від 06.10.2004 р. планової виїзної документальної
перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.10.2002 р. по 01.04.2004
р., без врахування уточнених розрахунків податкових зобов'язань по
податку на землю за 2003 та 2004 рік, а також всупереч вимогам
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
щодо строків
сплати податку на землю.
На податкове повідомлення-рішення N 0000640811/0 від 02.12.2004 р.
позивачем 10.12.2004 р. подано скаргу, яка розглянута відповідачем
з порушенням встановленого порядку, а тому вважається задоволеною,
а податкове повідомлення-рішення скасованим.
Прийняте з врахуванням рішення про розгляд скарги нове податкове
повідомлення-рішення N 0000640811/1 від 04.01.2005 р. на ті ж самі
суми штрафних санкцій, що і в оскарженому, є незаконним.
Податкове повідомлення-рішення N 00005800815/0 від 08.10.2004 р.
прийнято всупереч ст. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, без врахування вимог
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
13.02.2006 р. Вищим адміністративним судом України відкрито
касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Н-ську, у якій ставиться питання
про скасування рішення господарського суду Харківської області від
18.03.2005 р. та постанови Харківського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 р. та про прийняття нового
рішення про відмову в позові.
Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що Закон України "Про
державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
є обов'язковий до
виконання на всій території України і регламентує строки сплати
земельного податку. У зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем
узгоджених сум податкового зобов'язання з земельного податку за
лютий - жовтень 2003 р. до нього застосовані штрафні санкції
відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу та його представник у
судовому засіданні суду касаційної інстанції просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої та
апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пп. 5.2.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган
зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його
протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги
платника податків на його адресу поштою з повідомленням про
вручення або надати йому під розписку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не
надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або
протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого
органу (або його заступника), така скарга вважається повністю
задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за
останнім днем зазначених строків.
Оскільки рішення відповідачем прийнято 31.12.2004 р., доказів
продовження строків прийняття рішення відповідачем не надано, суди
першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що така
скарга вважається повністю задоволеною на користь платника
податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків,
податкові повідомлення-рішення N 0000670811/0, N 0000660811/0, N
0000640811/0 від 02.12.2004 р. - скасованими.
Відповідно до приписів Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Порядку направлення податкових
повідомлень ( z0567-01 ) (z0567-01)
, нові податкові повідомлення-рішення
приймаються в разі часткового задоволення скарги платника на суму,
яка не була скасована, або в разі донарахування платежів. Інших
підстав для прийняття нових податкових повідомлень-рішень не
передбачено.
Оскільки рішенням від 31.12.2004 р. скарга підприємства була
залишена без задоволення, то у відповідача не було законних
підстав для видачі нових податкових повідомлень-рішень від
04.01.2005 р. N 0000670811/1, N 00006660811/1 та N N 0000640811/1
на ті ж самі суми.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли
вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійними
податкових повідомлень-рішень N 0000640811/0 від 02.12.2004 р. та
N 00005800815/0 від 08.10.2004 р., суди дійшли вірного висновку,
що відповідачем при прийнятті вказаних податкових
повідомлень-рішень не було враховано ст. 17 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, якою визначено порядок та строки
сплати земельного податку. Однак низкою відповідних законів дія
цієї норми була зупинена на 2000 - 2004 р. р. (крім громадян та
виробників сільськогосподарської і рибної продукції), тому у
період, що перевірявся, не були встановлені строки проведення
платежів.
Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п.
17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є порушення платником податків граничних
строків проведення платежів, встановлених цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним
Законом, то у відповідача відсутні правові підстави
розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в частині застосування фінансових
санкцій за порушення строків на дані правовідносини.
Ст. 25 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
передбачена
відповідальність за прострочення встановлених строків сплати
податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом ( 2535-12 ) (2535-12)
не
передбачені.
Враховуючи, що рішення відповідача від 31.12.2004 р. за
результатами розгляду скарг позивача на податкові
повідомлення-рішення в межах апеляційного узгодження податкових
зобов'язань прийняті з порушенням пп. 5.2.2 ст. 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, судами
зроблено правильні висновки про задоволення позовних вимог в цій
частині та визнання рішень N 12369/10/33-125 та N 12368/10/33-125
від 31.12.2004 р. недійсними.
Доводи касаційної скарги відповідача спростовуються обставинами
справи, які були повно та всебічно досліджені судами першої та
апеляційної інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування судових рішень суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд - ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Н-ську залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від
18.03.2005 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий М. І. Цуркан
Судді: О. В. Карась
К. В. Конюшко
Л. В. Ланченко
О. І. Степашко