2а-2878/11/2770 Про Визнання неправомірними дії військової частини щодо невиплати військовому винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 20 календарних років - 26.09.2011 Прийняття

09.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до військової частини А 4515 про визнання дій відповідача щодо невиплати позивачу винагороди за тривалість безперервної служби впродовж 20 календарних років у повному 100% розмірі неправомірними та стягнення з військової частини А 4515 на користь позивача різниці між встановленою та виплаченою винагородою за тривалість військової служби, а саме грошової суми у розмірі 970,50 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2878/11/2770.

Ухвалою суду від 12.09.2011 року закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з’явився, справу просив розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) (далі по тексту постанова КМУ № 1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних Сил України та деяким іншим особам.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заперечення відповідно до якого у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі, справу розглянути у його відсутності (арк.с.13-14). Заперечення обґрунтовані Постановою КМУ № 1294 (1294-2007-п) та тим, що винагорода за тривалість безперервної служби є додатковим видом грошового забезпечення, її виплата проводиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення та на підставі наказу командира військової часині.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,

ОСОБА_1 з 01.08.1991 року знаходиться на дійсній військовій службі, на цей час проходить військову службу у військовій частині А 4515, де і знаходиться на фінансовому утриманні. У серпні 2011 року строк безперервної календарної військової служби позивача складав 20 років. Відповідно до довідки від 06.05.2011 року № 877 (арк.с.6), розмір посадового окладу позивача становить 1164,00 грн., оклад за військове звання - 130,00 грн., тобто розмір винагороди за 20 років безперервної військової служби складає 1941,00 грн. ((1164,00 грн. + 130,00 грн.)*1,5). Згідно із вказаною довідкою, ОСОБА_1 фактично отримано 970,50 грн., що складає 50 відсотків від загальної суми.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" 06.12.1991 року № 1934-XII (далі по тексту Закон України № 1934) соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та інших нормативно-правових актів.

Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 року (далі по тексту Закон України № 2011) визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Відповідно до п.п. 1 та 2 Постанови КМУ № 1294 (1294-2007-п) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.

Пунктом 3 Постанови КМУ № 1294 (1294-2007-п) затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25–28, відповідно до яких військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби.

Зокрема, в додатку 25 встановлена винагорода за тривалість безперервної військової служби. За 20 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1,5 посадового окладу і оклад за військове звання.

Відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 1294 (1294-2007-п) до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25 - 28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети. Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 (z0638-08) , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (z0638-08) , затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі по тексту Інструкція). Згідно з п. 2 цього наказу він застосовується з 1 січня 2008 року. Будь-яких обмежень щодо застосування вказаного наказу нормативними актами України не встановлено.

Пунктом 32.1 Інструкції передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 20 років складає 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини. У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов до висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців були упорядковані у встановленому законом порядку, а тому, їх виплата повинна здійснюватись в повному обсязі.

Таким чином, дії відповідача щодо невиплати позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 20 календарних років у повному обсязі є неправомірними.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії військової частини А 4515 (вул. Федоровська, м. Севастополь, 99013) щодо невиплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002) винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 20 календарних років у повному 100% розмірі протиправними.

3. Стягнути з військової частини А 4515 (вул. Федоровська, м. Севастополь, 99013) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002) різницю між встановленою та виплаченою винагородою за тривалість військової служби, а саме грошову суму у розмірі 970,50 грн. (дев’ятсот сімдесят грн. 50 коп.).

постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.