Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року

та постанову Господарського суду Луганської області від 27.07.2007 року

у справі № 10/283н-ад

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"

до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" звернувся до суду з позовом про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 07.05.2007 року № 0000952310/2 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 24555 грн. 60 коп., де 24555 грн. 60 коп. –основний платіж.

Постановою Господарського суду Луганської області від 27.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року, позов задоволено частково. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ в Луганській області від 07.05.2007 року № 0000952310/2 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 24555 грн. 54 коп., де 24555 грн. 54 коп. –основний платіж.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, Алчевська ОДПІ в Луганській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судами, податковий орган вважає, що позивачем в порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"(далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) зайво віднесено до складу валових витрат першого кварталу 2006 року витрати, які підлягають амортизації в сумі 98222 грн. 15 коп., а саме: згідно договору комісії від 29.12.2004 року ДК № 617/06-147/2298Ю послуги комісіонеру за придбане обладнання для КБ 10 в сумі 52561 грн. 99 коп.; банківські витрати (розрахункове касове обслуговування) –15511 грн. 40 коп.; 1,5 відсотків Пенсійного фонду на придбання валюти –30148 грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР визначено, що під терміном "амортизація"основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР встановлено, що амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з висновком судів, що витрати в сумі 98222 грн. 15 коп. не є сумами, сплаченими постачальникам активів, як вказує відповідач, а сплачені комісіонеру, і вказані суми не пов’язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для використання. А відтак зазначені витрати відносяться саме до складу валових витрат позивача в першому кварталі 2006 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області відхилити, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року та постанову Господарського суду Луганської області від 27.07.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.