2а-16970/10/2670 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - 28.12.2010 Прийняття

25 листопада 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Дочірнє підприємство "Мережа-Трейд" (далі по тексту –позивач, ДП "Мережа-Трейд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 22 квітня 2010 року №0000092302/0; від 29 червня 2010 року №0000092302/1; від 09 вересня 2010 року №0000092302/2 та від 22 листопада 2010 року №0000092302/3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16970/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 грудня 2010 року.

В судовому засіданні 14 грудня 2010 року відкладено розгляд справи на 28 грудня 2010 року у зв’язку з не прибуттям представника відповідача. В судовому засіданні 28 грудня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 22 квітня 2010 року №0000092302/0 згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДП ""Мережа-Трейд" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 4 990 050,00 грн., в тому числі за основним платежем –3 326 700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1 663 350,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2010 року №0000092302/1, від 09 вересня 2010 року №0000092302/2 та від 22 листопада 2010 року №0000092302/3 аналогічного змісту.

Податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2010 року №0000092302/0, від 29 червня 2010 року №0000092302/1, від 09 вересня 2010 року №0000092302/2 та від 22 листопада 2010 року №0000092302/3 прийняті на підставі висновків акта від 31 березня 2010 року №1164/23-222-31170331 "Про результати планової виїзної перевірки ДП "Мережа-Трейд", код ЄДРПОУ 31170331 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.09.09" (далі по тексту –Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що ДП "Мережа-Трейд" формувало податковий кредит за липень 2008 року –квітень 2009 року на загальну суму 2 252 450,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних в минулих податкових періодах, згідно переліку.

На думку відповідача, документальним підтвердженням у покупця-платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (та за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

В ході перевірки встановлено, що податкові накладні, згідно зазначеного переліку, включені до реєстрів до складу податкового кредиту без документального підтвердження про отримання їх у періоді віднесення до податкового кредиту. Протягом 2008-2009 років позивач не подавав заяв до податкового органу про відмову постачальника товару надати податкову накладну чи порушення ним порядку її заповнення.

За таких підстав відповідач вважає, що вищевказані податкові накладні,які були виписані в період з 01 грудня 2005 року по 31 грудня 2008 року не можуть бути включені до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2008-квітень 2009 року.

Також, в Акті перевірки встановлено, що у жовтні 2008 року ДП "Мережа-Трейд" включено до складу податкового кредиту, до реєстру податкових накладних частково суму податку на додану вартість у розмірі 359 000,00 грн. на підставі податкової накладної від 31 жовтня 2008 року №123, виписаної ТОВ "Топлайн V" на загальну суму 8 599 500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –1 433 250,00 грн. Залишок суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною у розмірі 1 074 250,00 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту та до реєстру податкових накладних за квітень 2009 року у сумі –343 250,00 грн. та у травні 2009 року –731 000,00 грн.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не дозволяє використання податкового кредиту частками за різними податковими періодами, оскільки такий порядок суперечить вимогам підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, Закон не передбачає можливості використовувати одну й ту ж податкову накладну у різних деклараціях для визначення та підтвердження податкового кредиту за відповідні звітні податкові періоди.

Таким чином, на думку відповідача, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1 074 250,00 грн., в тому числі за квітень 2009 року –в сумі 343 250,00 грн., за травень 2009 року –у сумі 731 000,00 грн. на підставі податкової накладної минулого звітного податкового періоду.

На підставі викладеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва зробила висновок про порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 326 700,00 грн., в тому числі за липень 2008 року –416 047,00 грн., за серпень 2008 року –204 667,00 грн., за вересень 2008 року –38 454,00 грн., за жовтень 2008 року –7 581,00 грн., листопад 2008 року - 7 890,00 грн., за грудень 2008 року - 1 568,00 грн., за січень 2009 року –74 373,00 грн., за лютий 2009 року –197 089,00 грн., за березень 2009 року –1 106 730,00 грн., за квітень 2009 року –541 291,00 грн., за травень 2009 року –731 000,00 грн.

Позивач не погоджується з визначеною сумою податкового зобов’язання та обґрунтовує позов наступним: абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов’язку платника податку подавати до податкового органу скаргу; податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту в межах встановлених строків давності (1095 днів) з моменту виписки такої податкової накладної; ТОВ "Топлайн V" виписано на адресу ДП "Мережа-Трейд" податкову накладну від 31 жовтня 2008 року №123 на загальну суму 2 154 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 359 000,00 грн.; податкову накладну від 31 жовтня 2008 року №123.1 на загальну суму 2 059 500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –343 250,00 грн., та податкову накладну від 31 жовтня 200 року №123.2 на загальну суму 4 386 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –731 000,00 грн., які надавалися до перевірки, в зв’язку з чим дані в Акті перевірки (на сторінці 29) про податкову накладну від 31 жовтня 2008 року №123 на загальну суму 8 599 500,00 грн. є недостовірними.

Відповідач повністю підтримує висновки Акта перевірки, а його доводи, викладені в письмовому запереченні ідентичні висновкам Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов’язання, з огляду на наступні мотиви.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит —це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ДП "Мережа-Трейд" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є:

- придбання ним товарів та послуг;

- використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності;

- сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв’язку з таким придбанням.

При визначенні податкового кредиту також має враховуватися рівень звичайних цін на такі товари та послуги.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач в податкових декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року –квітень 2009 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) ним, в зв’язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у межах своєї господарської діяльності.

Порушень з приводу вартості придбаних позивачем товарів та послуг відповідачем не встановлено.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з обставин та матеріалів справи, зокрема, додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в складі податкового кредиту за липень 2008 року –квітень 2009 року ДП "Мережа-Трейд" зазначило суми податку на додану вартість за податковими накладними, які були виписані до вказаного періоду.

На думку суду, Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) пов’язує дату права виникнення на податковий кредит або з датою списання коштів в оплату вартості товарів (послуг), або з датою отримання відповідної податкової накладної. При цьому Закон (168/97-ВР) не встановлює обов’язку платника податку формувати податковий кредит за певний звітний період на підставі податкових накладних, складених виключно за такий звітний період та не передбачає обов’язку платника податку надавати податковому органу будь-яких документальних підтверджень отримання від постачальників податкових накладних саме в тому періоді, в якому вони відображені. Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В матеріалах справи містяться копії спірних податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податкових кредит за період липень 2008 року –квітень 2009 року, суд встановив, що зазначені податкові накладні видані особами, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені належним чином та відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд також погоджується з доводами позивача, що абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), не є імперативною нормою, а передбачає лише право платника податку звернутися до податкового органу зі скаргою і саме у випадку відмови постачальника надати податкову накладну.

Стосовно інформації, викладеної на сторінці 29 Акта перевірки, про те, що ТОВ "Топлайн V" виписало позивачу податкову накладну від 31 жовтня 2008 року №123 на загальну суму 8 599 500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –1 433 250,00 грн., суд звертає увагу, що така інформація не відповідає дійсним обставинам та спростовується матеріалами справи, а саме в матеріалах справи міститься копія податкової накладної від 31 жовтня 2008 року №123, виписана ТОВ "Топлайн V" на адресу позивача, на загальну суму 2 154 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –359 000,00 грн.

За таких підстав висновок відповідача про декларування позивачем податку на додану вартість за податковою накладною від 31 жовтня 2008 року №123 частками за різними податковими періодами є помилковим, оскільки суми податку на додану вартість на підставі зазначеної податкової накладної включена до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно формував податковий кредит за періоди липень 2008 року –квітень 2009 року, тому висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження податку на додану вартість на суму 3 326 700,00 грн. є помилковими, а визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем у розмірі 3 326 700,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку ДП "Мережа-Трейд", то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 1 663 350,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "Мережа-Трейд" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Мережа-Трейд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 22 квітня 2010 року №0000092302/0; від 29 червня 2010 року №0000092302/1; від 09 вересня 2010 року №0000092302/2 та від 22 листопада 2010 року №0000092302/3.