Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ за період з квітня по травень 2010 року та зобов’язання усунути порушення чинного законодавства та терміново прийняти податкову звітність з ПДВ за квітень-травень 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги закону про порядок прийняття податкової звітності платників податків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

З наданих позивачем пояснень він був позбавлений можливості подавати податкову звітність в електронному вигляді з огляду на те, що поданій позивачем податковій звітності припинено присвоєння реєстраційного номеру, а на квитанціях значиться, що звіти позивача "Збережено на центральному рівні".

Податкову звітність з ПДВ за квітень та травень 2010 року позивач подавав в порядку, передбаченому п.4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В матеріалах справи містяться докази відправлення позивачем податкової звітності в електронному вигляді за квітень 2010 року – квитанція № 1 та за травень 2010 року –квитанція № 1.

В зазначених квитанціях міститься запис про те, що документ не прийнято та документ збережено на центральному рівні.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем податкові декларації з ПДВ за квітень-травень 2010 року не визнані як податкова звітність (Лист ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.10.10 № 15161/10/28-323).

Підстава невизнання податкової звітності – подання декларації з ПДВ від осіб, реєстрацію платником ПДВ яких анульовано.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п.4.1.2 п.4 1 ст.4 цього Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно з абзацом 5 п.п.4.1.2 п. 4.1 ст.4 цього Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.07.1997р. (z0250-97) , із змінами та доповненнями), одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8"); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Наказом ДПА України №827 від 31.12.2008р. (v0827225-08) затверджено Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. Згідно п. 4.4 рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" (118-96-п) або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У порушення п. 4.1.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач підставою для відмови у прийнятті податкових декларацій позивача визначив те, що реєстрація позивача як платника ПДВ була анульована.

Під час розгляду справи було встановлено, що реєстрація позивача як платника ПДВ анульована 18.08.2010, тобто на момент подачі податкових декларацій за період квітень – травень 2010 року позивач мав статус платника ПДВ.

З огляду на це, відповідачем було грубо порушено вимоги чинного законодавства, що регулює порядок прийняття податкової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування.

Керуючись ст.ст. 69- 72, 94, 158- 163, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульти-Керам" задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо неприйняття у ТОВ "Мульти-Керам" податкової звітності з ПДВ за період квітень-травень 2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва усунути порушення чинного законодавства та прийняти податкову звітність з ПДВ ТОВ "Мульти-Керам" за квітень 2010 року, травень 2010 року.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульти-Керам" за рахунок Державного бюджету України.

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.