Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Панченка О.Н.

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.,

Смоковича М.I.,

Мойсюка М.I.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Відділу Державтоінспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в м. Севастополі (далі - ВДАI УМВС України в м. Севастополі),

встановив:

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ВДАI УМВС України в м. Севастополі відмовив йому у видачі постійного свідоцтва про реєстрацію належного йому автомобіля "Мерседес Бенц 250Е". Вважав, що такими діями порушуються його права як власника, тому просив суд зобов'язати суб'єкта оскарження видати на його ім'я свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Рішенням Гагаринського районного суду від 14 вересня 2004 року скаргу задоволено. Зобов'язано ВДАI УМВС України в м. Севастополі здійснити реєстрацію автомобіля та видати ОСОБА_1 постійне свідоцтво про реєстрацію автомобіля "Мерседес Бенц 250Д" 1993 року випуску, кузов НОМЕР_1.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 3 лютого 2005 року рішення Гагаринського районного суду від 14 вересня 2004 року залишено без змін та уточнено резолютивну частину рішення, вказавши замість слів "Мерседес Бенц 250Д" - "Мерседес Бенц 250Е"

У касаційній скарзі ВДАI УМВС України в м. Севастополі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що у 1994 році ОСОБА_1 придбав автомобіль "Мерседес Бенц 250Д" 1993 року випуску, кузов НОМЕР_1, який було постановлено на облік в ДАI м. Севастополя. Однак у жовтні 2002 року реєстрація вказаного автомобіля була анульована, а згодом видано свідоцтво про його реєстрацію. У видачі постійного свідоцтва про реєстрацію автомобіля відмовлено з тих підстав, що згідно повідомлення Голосіївського РВ ГУМВС в м. Києві в розшуку значиться автомобіль "Мерседес Бенц 250Е" з аналогічним номером кузова.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідно до Закону України "Про власність" (697-12) обмеження в користуванні майном можуть встановлюватись виключного законами України.

Однак із таким висновком погодитися не можна, оскільки суд не врахував, що відповідно до ч. 2 с. 34 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) (далі - Закон") державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Судами не враховано, що відповідно до п.14 абзацу 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" (1388-98-п) державна реєстрація (перереєстрація) або зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків вибракування їх у цілому) без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один чи кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами двигуна) не допускається. Перша реєстрація в Україні таких транспортних засобів, а також транспортних засобів, які розшукуються правоохоронними органами іноземних держав, увезених на митну територію України, не здійснюється.

Статтею 37 Закону передбачено, що експлуатація транспортних засобів забороняється з вилученням державних номерних знаків у разі: порушення правил, нормативів і стандартів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху під час виготовлення транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог статті 32 цього Закону; технічних неполадок, при яких експлуатація транспортних засобів не допускається; невідповідності реєстраційних даних записам у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті, технічному або реєстраційному талоні); невідповідності державних номерних знаків вимогам стандартів або реєстраційним документам; відсутності талона про проходження державного технічного огляду.

Судом встановлено, що маркувальне позначення кузова належного позивачу автомобіля змінено шляхом заміни переднього правого щита. Встановити первинний номер кузова неможливо. Знаки маркування двигуна не змінювались.

З врахуванням описаного, ВДАI УМВС України в м. Севастополі правомірно відмовив ОСОБА_1 у видачі постійного свідоцтва про реєстрацію належного йому автомобіля.

За таких обставин у суду не було правових підстав для задоволення вимог скарги.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 КАС України (2747-15) судові рішення по справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 КАС України (2747-15) , суд,

постановив:

Касаційну скаргу Відділу Державтоінспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в м. Севастополі задовольнити.

Рішення Гагаринського районного суду від 14 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 3 лютого 2005 року скасувати. У задоволенні скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України (2747-15) .