Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в попередньому розгляді касаційну скаргу ДПI у Київському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року по справі № 14/375-06-11025А за позовом ДПI у Київському районі м. Одеси до ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" про визнання недійсним договору та стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року, в задоволені позовних вимог ДПI у Київському районі м. Одеси до ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" про визнання недійсним договору підряду № 3/09 від 03.09.2002р. та стягнення 51490 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 29.03.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2008 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПI у Київському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення - без змін з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано належних для даної категорії спорів доказів на підтвердження укладення між відповідачами зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави або які б підтверджували протиправну мету підприємств відповідачів, наявність в їх діях злочину, також позивачем не доведено наявність умислу у сторони за угодою а також в чому саме порушені інтереси держави.

При цьому суди виходили з встановлених по справі обставин, а саме, що 03.09.2002 р. між ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" укладено договір підряду №3/09 за умовами якого підрядник - ПП "Альвона" зобов'язався виконати на замовлення ТОВ "Кровтекс" ремонтні роботи на стиках зовнішніх стін на об'єкті: елеватор хлібної бази смт. Iванівка.

Виконання робіт на обумовленому об'єкті на суму 51480 грн. підтверджується Актом приймання виконаних робіт за вересень 2002 року.

ПП "Альвона" склало та передало ТОВ "Кровтекс" податкову накладну №10/09 від 10.09.2002 р. на суму 51480 грн.

Згідно банківської виписки від 10.09.2002р. №143 ТОВ "Кровтекс" перерахувало підрядникові обумовлену суму і, як наслідок, господарські правовідносини між СПД припинені виконанням.

Згідно з положеннями ст. 49 ЦК України (1963 (1540-06) р.), яка діяла на момент спірних правовідносин, недійсною є угода, яка укладена з метою завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди - обома сторонами чи однією.

В обгрунтування позову позивачем зроблені посилання на протиправність умислу лише у ПП "Альвона".

Доказом спрямованості умислу ПП "Альвона" по зазначеній угоді за твердженням позивача є рішення місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р., яким визнано недійсними: засновницькі документи ПП "Альвона" з дня їх державної реєстрації - 21.05.2002 р. та свідоцтво платника ПДВ № 22687116 від 14.06.02р..

Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням судів першої інстанції про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними з точки зору закону мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі і держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

За таких обставин, суди прийшли до правильного висновку, що укладаючи угоду сторони не діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стверджуючи про те, що спірна угода була укладена з метою несплати податків, тобто з метою, завідома суперечною інтересам держави та суспільства, позивач мав довести факти несплати відповідачами податкового зобов'язання за результатами виконання спірної угоди у відповідному періоді.

Щодо доказів, наведених позивачем на підтвердження наявності умислу у відповідачів на укладання угоди з метою завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то вони, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанції, не мають правового значення для справи.

За таких обставин, колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що контролюючим органом не доведено про наявність у сторін умислу при укладанні спірних угод на ухилення від сплати податків.

Застосування санкцій, встановлених за укладення угод, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України (436-15) з 01.01.2004 року може відбуватися щодо правовідносин, які виникли після зазначеної дати.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування при вирішенні даного спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення спірної угоди, але відсутні в Цивільному кодексі України (435-15) , чинному на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності.ЦК УРСР (1540-06) , стаття 49 якого встановлювала, зокрема, конфіскаційні санкції за укладення угод з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, втратив чинність із 01.01.2004 року, ЦК України (435-15) таких санкцій не передбачає.

За змістом частини 2 статті 5 ЦК України (435-15) він має зворотну дію в часі у випадках, коли пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог ДПI у Київському районі м. Одеси до ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" про визнання недійсним договору та стягнення суми.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1 ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПI у Київському районі м. Одеси відхилити, постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.