Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Кераміка-Буковина" (надалі – позивач, ПП ВКФ "Кераміка-Буковина") звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Державної податкової інспекції у м. м.Чернівці (надалі – відповідач, ДПІ у м. Чернівці) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернівці від 04.02.2006р. № 0014602320/1, від 02.03.2006р. № 0014602320/2, від 05.05.2006р. №0014602320/3, якими визначена сума податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 22416,36, у тому числі 7472,12 грн. за основним платежем та 14944,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Чернівецької області (суддя А.Д. Паскарь) від 26.06.2006р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий - Дубник О.П., судді: Орищин Г.В., Якімець Г.Г.) від 30.10.2006р. у справі №6/112 в задоволені позову ПП ВКФ "Кераміка-Буковина" до ДПІ у м.Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень №0014602320/1 від 04.02.06р., №0014602320/2 від 02.03 06р. №0014602320/3, від 05.05.06р.- відмовлено

Вказані судові рішення мотивовані п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 22 Закону України "Про оплату праці", за змістом яких господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про обгрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 472,12 грн., у встановленні чинним законодавством строки, тому до останнього правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 14 944,24 грн.

ПП ВКФ "Кераміка-Буковина", не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення вказаними судовими інстанціями норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2006р., ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 6/112 та прийняти нове судове рішення.

ДПІ у м. Чернівці надала заперечення на касаційну скаргу ПП ВКФ "Кераміка-Буковина", за змістом яких проти вимог останньої заперечує, вважаючи їх необгрунтованими та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – безмін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у м. Чернівці проведено виїзну перевірку ПП ВКФ "Кераміка-Буковина", за результатами якої складено акт перевірки від 23.12.05р. №4171/23-2/32137541 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання ПП ВКФ "Кераміка-Буковина", ідентифікаційний код 32137541, правильності утримання податку з доходів фізичних осіб директора ПП ВКФ "Кераміка-Буковина" Лісовенко В.Г. за період з 01.08.04р. по 31.03.05р."

Так відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-IV, із змінами та доповненнями (далі Закон №889-IV (889-15) ), в наслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 7 472,12 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м.Чернівці 04.02.06р., 02.03.06р., 05.05.06р. прийняла податкові повідомлення-рішення відповідно №0014602320/1, №0014602320/2, №0014602320/3, які аналогічні за своїм змістом та якими згідно з п.п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону №889-IV ПП ВКФ "Кераміка-Буковина", визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 22 416,36 грн., в тому числі 7 472,12 грн. основний платіж та 14 944,24 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як встановлено в акті перевірки, за період, що перевірявся, по особовому рахунку директора ПП ВКФ "Кераміка-Буковина" Лісовенко В.Г. нараховано доход (заробітну плату) в сумі 8 228,13 грн. та утримано відповідні суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 333,65 грн., що відповідає даним форми №1ДФ, поданим до ДПІ у м. Чернівці за відповідний період.

Крім того, з матеріалів справи та з наданих документів прокуратурою Садгірського району м.Чернівці вбачається, що в період з 01.08.04 року по 31.03.05 року директору підприємства Лісовенко В.Г. на підставі наказів про здійснення доплат №36 від 31.08.04р., №41 від 29.10.04р., №44 від 30.11.04р., №45 від 31.12.04р., №2 від 31.01.05р., №4 від 28.02.05р., №7 від 31.03.05р. нараховано доход на загальну суму 58 852 грн., який останньому не виплачено, у зв'язку з відсутністю коштів на виплату заробітної плати.

Факт невиплати вищевказаної суми доплати також підтверджується банківськими документами, з яких вбачається, що будь-які виплати Лісовенко В.Г. з розрахункового рахунку ПП ВКФ "Кераміка-Буковина" за спірний період не встановлені.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону №889-ІV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Як зазначалось вище, у ході розгляду справи встановлено, що директору підприємства Лісовенко В.Г. нараховано доход на загальну суму 58 852 грн., однак, позивачем, податок з доходів фізичних осіб не утримано і не перераховано до бюджету.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо порушення позивачем п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з огляду на що, відповідачем правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та штрафні (фінансові) санкції

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 6/112 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга ПП ВКФ "Кераміка-Буковина" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2006р. та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 6/112 - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Кераміка-Буковина" на постанову Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 6/112 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 6/112 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.