Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дако" на постанову господарського суду Київської області від 27.01.2006 р. та на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006 р. у справі №110/4-05 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дако" до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції, за участю третіх осіб: Державної податкової адміністрації у Київській області, Державної податкової інспекції у Яготинському районі про визнання недійсним рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2005 р. №0012882303/0, яким нараховано суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 173886,25 грн.,

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дако" у 2005 році подано позов до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції, треті особи,- Державна податкова адміністрація у Київській області, Державна податкова інспекція у Яготинському районі, про визнання недійсним рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2005 р. №0012882303/0, яким нараховано суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 173886,25 грн.

Постановою господарського суду Київської області від 27.01.2006 року позов задоволено частково, визнано нечинним рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2005 р. №0012882303/0 в частині визначення штрафних санкцій на суму 173 886,25 грн. сумою податкового зобов’язання. В задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2005 р. №0012882303/0 в частині стягнення штрафних санкцій на суму 173886,25 грн. відмовлено.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006 року, постанову господарського суду Київської області від 27.01.2006 р. було залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Дако" оскаржило їх в касаційному порядку, посилаючись в касаційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами порушено норми матеріального права, а також, що суди визнали встановленими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, за умови недоведеності таких обставин, та просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій працівниками податкової служби було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на АЗС, яка належить ТОВ "Дако" та розташована в м. Яготин по вул. Київська, 1а, про що було складено акт №000871 від 26.03.2005 р.

На підставі вказаного акту Бориспільською ОДПІ було прийнято рішення №0012882303/0 від 08.04.2005 р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 173886,25 грн. за порушення вимог п.п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснював реалізацію нафтопродуктів в безготівковій формі (із застосуванням талонів) з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки, а саме: за період з 15.09.2004 р. по 06.10.2004 р. позивач реалізував пального по талонах бензин: А95 – 3480 л на загальну суму 10371 грн., А92 – 990 л на загальну суму 2796 грн., А80 – 5555 л на загальну суму 14720 грн., ДП – 2725 л на загальну суму 6888 грн., а всього на суму 34777,25 грн.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та другої інстанції, що позивач проводивши операції з відпуску нафтопродуктів за талонами через реєстратор розрахункових операцій допустив порушення щодо проведення розрахункової операції на повну суму покупки.

Згідно п.п.1, 2 ст. 3 вищевказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язанні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані у встановленому порядку та проведені у фіскальній режим роботи реєстратори розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пункт 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність – у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, рішення №0012882303/0 від 08.04.2005 р про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 173886,25 грн. було прийнято Бориспільською ОДПІ цілком правомірно.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до зміни чи скасування судових рішень, в справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 220-1, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дако" відхилити, а постанову господарського суду Київської області від 27.01.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.06.2006 р. у справі №110/4-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.