Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" на постанову Господарського суду Харківської області від 07.11.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 р.

у справі № АС-42/359-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень"

до Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання скасування повідомлення-рішення,-

У вересні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.05р. № 0000252600/0 та заборону податковому органу до розгляду справи по суті вчиняти будь-які дії, пов’язані із застосуванням до активів підприємства податкової застави та стягненням активів у рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався, зокрема, на те, що податковим органом безпідставно та неправомірно були нараховані позивачеві штрафні санкції в сумі 88816,62 грн. І з огляду на це прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Господарського суду Харківської області від 07.11.2005р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р., позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.06.05р. № 0000252600/0 в частині визначення суми 88816,62 грн. сумою податкового зобов’язання та сумою штрафної (фінансової) санкції ВАТ "Племінний завод "Червоний велетень". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ВАТ "Племінний завод "Червоний велетень" оскаржило їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Від Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, на якого розповсюджується дія пункту 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та Постанови Кабінету Міністрів України за № 271, відповідно до яких податок на додану вартість, нарахований по таким видам діяльності, як тваринництво та рослинництво, до бюджету не перераховуються, а акумулюється на спеціальних рахунках з подальшим використанням на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

За результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2004р. по 01.04.2005р. податковим органом було складено Акт перевірки від 08.06.2005р. № 379/26-223/00486770 (далі – Акт перевірки). Ця перевірка проводилась відповідно до постанови слідчого Прокуратури Зміївського району від 1 квітня 2005 р. у межах кримінальної справи № 39050007.

За даними Акта перевірки позивачем в порушення п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999р. № 271 (271-99-п) із змінами, внесеними постановою КМУ від 11.04.2002р. № 488 (488-2002-п) , - не перераховані на окремий рахунок кошти за період з 01.05.2004 р. по 01.04.2005 р. в сумі 88816,62 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.05р. № 0000252600/0, яким позивачеві визначено на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суму податкового зобов’язання в тому числі: 0,00 грн. – основний платіж, 88816,62 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини - залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, в підлягають стягненню до Державного бюджету в безспірному порядку. Згідно з п.6 цього Порядку контроль за його дотриманням здійснюють органи державної податкової служби.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції правомірно виходив з того, і з цим обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, що: факт не перерахування позивачем на окремий рахунок у встановленому порядку грошових коштів у розмірі 88816,62 грн. знайшов своє належне підтвердження; прийняття податковим органом рішення (про стягнення з позивача 88816,62 грн. до держбюджету) стосовно виявленого порушення по формі, яка законодавчо не встановлена, але з визначенням порушення законодавства України, не є підставою для його повного скасування.

Таким чином, суди першої та другої інстанцій дійшли правильних висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме - щодо скасування податкового повідомлення-рішення відповідача в частині визначення суми 88816,62 грн. сумою штрафної санкції та сумою податкового зобов’язання позивача. Оскільки нараховані в даному випадку на підставі податкового рішення-повідомлення санкції не є податковим зобов’язанням у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 07.11.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 р. у даній справі – без змін.

­­­­­­­­­­­­­­­­Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .