Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Горбатюка С.А., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії Довговільського сільської ради Володимирецького району Рівненської області (далі - Довговільська сільська рада) за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2004 року,

У березні 2004 року ОСОБА_1звернувся в суд із скаргою на дії Довговільського сільської ради.

В обґрунтування скарги зазначив, що з 1999 року по квітень місяць 2002 року працював на посаді Довговільського сільського голови.

Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону України Про статус депутатів місцевих рад та пункту 5 статті 12 Закону України Про органи місцевого самоврядування мав право на отримання заробітної плати за шість місяців після звільнення, про що у трудовій книжці мав бути зроблений відповідний запис.

Проте, Довговільська сільська рада ухиляється від вчинення такого запису, вказуючи на те, що цей запис може бути вчинений за умов перерахування до органу Пенсійного фонду України належний збір.

Просив визнати неправомірними дії Довговільської сільської ради щодо ухилення від запису у його трудовій книжці та зобов'язати її зробити запис в його трудовій книжці.

Ухвалою судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 березня 2004 року позовну заяву ОСОБА_1залишено без руху та надано строк для усунення недоліків з її оформлення, а ухвалою від 05 квітня 2004 року позовну заяву суддя визнав неподаною та повернув ОСОБА_1

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилено. Ухвалу судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2004 року залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1просить постановлені у справі ухвали судді суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що рішення судів постановлені з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктами 3. 4,, 5 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, який був чинним на момент звернення ОСОБА_1до суду заява повинна містити в собі зміст вимог і виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги та зазначення доказів, що стверджують заяву.

Скарга ОСОБА_1не відповідала вимогам вказаного процесуального закону. У зв'язку з цим суддя залишив її без руху та запропонував ОСОБА_1 протягом певного часу усунути недоліки. Оскільки ОСОБА_1не усунув недоліки з оформлення скарги у встановлений строк, то суддя правильно визнав позовну заяву ОСОБА_1неподаною та повернув особі, яка її подала.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми процесуального закону і що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суддя суду першої інстанції та апеляційний суд не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1на дії Довговільської сільської ради - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.