Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Пилипчук Н.Г., Карася О.В.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників сторін:

позивача Рудої Л.В.

відповідача Хоми І.О.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу

Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Тернопільської області від 23 грудня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року

у справі №14/189-2859

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч"

до Тернопільської ОДПІ Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У жовтні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.11.2005р. поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0001172305/3/65836 від 03.10.2005р..

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" не являється ні державним корпоратизованим підприємством, ні іншим суб’єктом господарювання у статутному фонді якого державі належать частки (паї, акції), на якого поширюється дія ст.72 Закону України "Про державний бюджет України на 2004р." та п.2 постанови Кабінету Міністрів України №405 від 30.03.2004р. (405-2004-п) і позивач не повинен сплачувати до загального фонду державного бюджету України частину власного прибутку у розмірі 15%.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 23 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року, позовні вимоги ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не є державним корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством, а є господарським товариством з організаційно-правовою формою – відкрите акціонерне товариство, власникомста відсотків акцій якого є Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання", тому на позивача не можуть поширюватись положення ст.72 Закону України "Про державний бюджет України на 2004р." та Порядок і нормативи відрахувань до загалтного фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р..

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування вищезазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., про що складено акт №23-50/1635/31195796 від 26.04.2005р..

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення підприємством ст.72 Закону україни "Про Державний бюджет України на 2004р." та п.1, п.2 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р.. А саме, контролюючим органом зроблено висновок, що оскільки підприємство належить державі як єдиному акціонеру, то на підставі вказаних нормативних актів позивач зобов’язаний відраховувати до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) в розмірі 15% чистого прибутку.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172305/0/25029 від 29.04.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання у вигляді частини прибутку (доходу) підприємств, що вилучається до державного бюджету на загальну суму 61692,00грн., в т.ч. 47340,00грг. Основного платежк та 14352,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками апеляційного узгодження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0001172305/1/21449 від 27.05.2005р., №0001172305/2/46603 від 20.07.2005р. та №0001172305/3/65836 від 03.10.2005р. у яких сума податкового зобов’язання залишилась незмінною.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" утворено відповідно до потанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання" від 26.11.1998р. №1870 шляхом перетворення державного підприємства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" у відкрите акціонерне товариство у порядку передбаченому Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств", Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) . Згідно із п.4.1 статуту позивача від 21.10.2004р. засновником товариства виступила держава в особі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Єдиним акціонером Товариства Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання".

Оскільки власником акцій позивача є Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання", позивач вправі виплачувати їй дивіденди як своєму акціонеру.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшли суди попередніх інстанцій щодо неправомірності вимоги податкового органу до позивача стосовно відрахування частини прибутку (доходу) в розмірі 15% чистого прибутку до загального фонду Державного бюджету України, оскільки Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання", як єдиний акціонер позивача і як товариство в статутному фонді якого є частка належна державі, здійснює відповідно до цієї частки відрахування до загального фонду Державного бюджету України.

Крім того, слід зазначити, що неправильним є і визначення в податковому повідомленні-рішенні №0001172305/3/65836 від 03.10.2005р. сумою податкового зобов’язання позивача, оскільки встановивши для суб’єктів господарювання, визначених в статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", обов’язок щодо сплати частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, до загального фонду Державного бюджету України, Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) разом з тим не визначив за цим платежем статус платежу, що сплачується в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , уповноваживши Кабінет Міністрів України встановити лише норматив і порядок відрахування частини такого прибутку відповідними суб’єктами господарювання, а виходячи із системного аналізу пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та частини 7 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" податкове зобов’язання стосується платежу з податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених статями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", перелік яких є вичерпним до внесення відповідних змін до цього Закону.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 23 грудня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.