Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 12 січня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р.

у справі №5/2265-12/411

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарина"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2005р. позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0000092630/1/20774488/1477/23-213 від 26.01.2005р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п.20 постанови КМУ "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів" від 13.07.1998р. №1077 (1077-98-п) передбачено, що у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торгівельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пункту та асортиментного переліку товарів.

Постановою господарського суду Львівської області від 12 січня 2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р., позовні вимоги ТОВ "Дарина" було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки магазин та кафе-бар ТОВ "Дарина" знаходяться за однією адресою в одному приміщенні, позивачем було правомірно придбано один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідниморганом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пунктц та асортиментного переліку товарів.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови господарського суду Львівської області від 12 січня 2006р., ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р. та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Дарина" за період з 01.04.2003р. по 01.07.2004р., про що складено акт №112/26-0/20774488 від 19.11.2004р..

Вказаною перевіркою було встановлено здійснення господарської діяльності з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого ч.2 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме, передача торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому структурному (відокремленому) підрозділу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Дарина" не має структурних підрозділів, магазин і кафе-бар ТОВ "Дарина" згідно дозволу на розміщення об’єкту торгівлі від 18.04.2003р. №4978 знаходяться за однією адресою в одному приміщенні (м.Львів, вул.Сихівська,13) і здійснюють один вид діяльності – торговельну діяльність.

Відповідно до ч.2 ст.20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998р. №1077 (1077-98-п) у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торгівельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахувавням місцезнаходження даного пункту та асортиментного переліку товарів.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 12 січня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.