Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого- судді: Бутенка В.І.

суддів: Лиски Т.О.

Панченка О.І.

Сороки М.О.

Штульмана І.В. (доповідач)

при секретарі: Сторчоус Н.А., Єрко С.М.

за участю Золотих Г.А. і Слюсар О.А.,- представників відповідача та Макарової Г.Л.,- представника позивача,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу №9/438пн-ад за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Луганськобленерго" (м.Луганськ) до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Жовтневому районі міста Луганськ про спонукання виконати певні дії, за касаційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі у місті Луганську на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року,-

В травні 2006 року ВАТ "Луганськобленерго" звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що в результаті неправильного донарахування за рішенням податкового органу від 26.05.1999р. №148/574/23/21841896/6265 у нього утворилася переплата з податку на прибуток в сумі 1714324,74грн. Згідно з листом від 24.06.2005р. №6957/19 податковим органом списана вказана переплата позивача до бюджету з податку на прибуток з посиланням на п.15.3 ст.15 Закону України від 21.12.2002р. №2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами". Позивач вважає, що списання переплати може відбуватися у випадку, якщо протягом трирічного строку після переплати платник податку не подав до податкового органу заяву про повернення зайво сплачених податків. ВАТ "Луганськобленерго" зазначає, що протягом 2000-2002 років товариство неодноразово зверталося на адресу відповідача та ДПА України із заявами про повернення переплати. Листом від 26.01.06р. №1053/15-15-129 ДПА в Луганській області підтвердила, що списані переплати податку до бюджету списанню не підлягали і повинні бути поновлені в обліку.

Позивач просить зобов’язати ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська відновити переплату з податку на прибуток в сумі 1714324,74грн. шляхом внесення змін в особовий рахунок ВАТ "Луганськобленерго".

Постановою господарського суду Луганської області від 16.06.2006р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2006р. рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Зобов’язано ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська відновити переплату з податку на прибуток в сумі 1714324,74грн. шляхом внесення в особовий рахунок ВАТ "Луганськобленерго", м.Луганськ, вул.П.Сороки,16-а, ід. код 21841896.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, начальник ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2006р. і залишити в силі постанову господарського суду Луганської області від 16.06.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Касаційна скар­га задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 211 КАС України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Предметом спору є вимога позивача про зобов’язання ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська поновити переплату з податку на прибуток в сумі 1714324,74грн.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що внаслідок неправильного донарахування за рішенням ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська від 26.05.1999р. №148/574/23/21841896/6265 у ВАТ "Луганськобленерго" утворилася переплата по податку на прибуток в сумі 1714324,74грн. Листом від 24.06.2005р. №6957/19 ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська повідомило позивача про списання переплати з посиланням на п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (далі-Закон).

Відповідно до п.15.3 ст.15 Закону України №2181 заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Правове регулювання поняття "переплата" та її облік міститься у розділі 9 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженій Наказом ДПА України від 03.09.2001р. за №342 (z0887-01) , зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18.10.2001р. за №887/6078 (z0887-01) (далі-Інструкція). Зокрема, у п.9.2 Інструкції зазначено, що облік сум переплати по платежах, які на певну дату надійшли понад податкові зобов’язання, визначені як безпосередньо у податковій звітності платника, так і по інших документах, здійснюється органом державної податкової служби в особових рахунках платників у графі "переплата".

Облік повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до бюджету або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом державної податкової служби на підставі даних відомостей про повернення надміру сплачених сум платежів у вигляді реєстру розрахункових документів та копій відповідних висновків органу державної податкової служби про наявність переплати.

Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом державної податкової служби.

Апеляційним судом було витребувано витяг з особового рахунку позивача з 2003 по 2005 роки, з якого вбачається наявність руху переплати за період з 2003 року по 31.12.2004р., у яких здійснювалось зменшення податкових зобов’язань.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для списання суми переплати до бюджету.

Вищенаведеним спростовується доводи касаційної скарги про те, що руху в особовому рахунку позивача не було.

Посилання на заборону взаємозаліків у касаційній скарзі не може бути підставою для її задоволення, оскільки предметом спору є не повернення переплати, а спонукання відповідача її поновити.

При таких обставинах, суд касаційної інстанції приходить до висновку про не обгрунтоване списання суми переплати, а відтак оскаржувана постанова Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2006р. є законною, обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальної дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки такий грунтується на діючих нормах матеріального права, прийнятий з врахуванням фактичних обставин справи, доводи касаційної скарги його не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у місті Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.