Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Харченка В.В., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайловського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 лютого 2005 року у справі №2-1001/04 за скаргою ОСОБА_1 на дії адміністративного органу Михайлівського районного відділу земельних ресурсів, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії адміністративного органу Михайлівського районного відділу земельних ресурсів, в якій просив скасувати постанову відповідача від 19.02.2004р. за №5 про накладення штрафу в розмірі 340,00грн.

Рішенням Михайловського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 3 лютого 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.02.2004р. за №135 встановлено, що позивачем спилено два дерева з діаметром стовбура 28 см. та 35 см.

Даний акт було складено компетентними особами у присутності ОСОБА_1.

На підставі вказаного акту відповідачем винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00грн.

Згідно ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами також встановлено, що згідно листа начальника Михайлівського районного відділу земельних ресурсів №122 від 18.05.2004р. лісові насадження на цій земельній ділянці за функціональними ознаками відносяться до групи спеціального призначення - лісомеліоративні насадження.

Згідно Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №70 від 29.07.2004р. №301/511 безпосереднє обстеження земельних насаджень та видача дозволів на проведення санітарних вирубок, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками дерев, вирубка дерев входить до компетенції відповідних підрозділів органів державної виконавчої влади.

ОСОБА_1 такого дозволу на видалення пошкоджених дерев не мав.

Крім того, згідно рішення сесії Михайлівської селищної ради від 25.12.2003р. за №53 ОСОБА_2(дружині позивача) було дозволено розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,60га для ведення особистого селянського господарства у власність по вул.Радянській, 22. Пунктом 5 вказаного рішення вказано, що до використання земельної ділянки приступити після одержання документів, підтверджуючих право власності на землю.

Разом з тим, на момент скоєння адміністративного правопорушення ні ОСОБА_2. ні ОСОБА_1 не отримали документи, підтверджуючі право власності на вищевказану земельну ділянку.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав для скасування постанови відповідача від 19.02.2004р. за №5 про накладення штрафу в розмірі 340,00грн., адже ОСОБА_1 порушено вимоги земельного законодавства та безпідставно спилено два дерева.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Михайловського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 лютого 2005 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.