Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого- судді: Сороки М.О.

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В.,

Панченка О.І., Штульмана І.В. (доповідач)

при секретарі: Єрко С.М.

за участю Безпалько Т.В. та Оглоблі О.М.,- представників відповідача,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними акту та висновку судово-медичного експерта, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 16 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2006 року,-

В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 03.12.2004р. її засуджено за ч.1 ст. 122 КК України за спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2. Суд встановив ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_2 на підставі висновку експерта №1638 зробленого судово-медичним експертом Малик Н.І. бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації 24.02.2004р.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати частково неправомірними акт №470 судово-медичного дослідження та висновок експерта №1638.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 16.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20.11.2006р., відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Управління охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації про визнання неправомірними акту та висновку судово-медичного експерта.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 16.10.2006р. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20.11.2006р., справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 03.12.2004р. ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Одним із доказів її вини у вчиненні зазначеного злочину є висновок судово-медичної експертизи №1638 від 24.06.2004р., який вона просить визнати неправомірним.

Згідно п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (2747-15) компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що даний спір регулюється не КАС України (2747-15) , а Кримінально-процесуального кодексу (1001-05) (далі - КПК) України (1001-05) , взявши до уваги, що питання правомірності акту №470 та висновку судово-медичної експертизи №1638 від 24.06.2004р. були предметом дослідження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КПК України висновок експертизи є джерелом доказів, за правильність якої експерти несуть особисту відповідальність, а за завідомо неправомірний висновок - кримінальну відповідальність, тобто, правильність такого висновку перевіряється в порядку кримінального судочинства.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст.221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 16 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.