Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Мойсюка М.I.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Елліс", Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 25 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2006 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елліс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2005 року Запорізька філія товариства з обмеженою відповідальністю "Елліс" звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просила визнати нечинним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя від 22 серпня 2005 року №0001482302/0/26666, якими відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток у сумі 89 928 грн., з них основний платіж - 61 577 грн. та штрафні санкції - 28 351 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2006 року, позов задоволено частково: визнано нечинним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя від 22 серпня 2005 року №0001482302/0/26666 в частині визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток у сумі 53 452 грн. основного платежу та 25 913,50 грн. штрафних санкцій.

В касаційній скарзі позивач зазначає, зокрема, що судами не враховано, що Правилами ведення податкового обліку, визначеними в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових послуг додатковими документами первинного обігу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 4 кварталі 2003 року Запорізька філія ТОВ "Елліс" згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримала від ПП "Макро-Трейд" послуги по передпродажній підготовці товару на суму 366 308,68 грн., яку віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2003 року.

01 березня 2005 року між Запорізькою філією ТОВ "Елліс" (замовник) та ТОВ "Геоком" (виконавець) укладено договір №01/03/3 про надання інформаційно-маркетингових послуг, а 31 березня 2005 року підписано акт прийому-передачі робіт (надання послуг) №31/03-1 на суму 32 500 грн. і ці витрати позивачем віднесено до складу валових витрат за 1-ий квартал 2005 року. 28 липня 2005 року виконавцем зроблений електронний звіт по інформаційно-маркетингових послугах.

За результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Запорізькою філією ТОВ "Елліс" за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року, яка проводилася ДПI в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, складено акт від 19 серпня 2005 року №145-23/25741743, в якому вказувалося на порушення вимог:

- підпунктів 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 61 577 грн., в тому числі по періодам: 4-й квартал 2003 року - на суму 53 452 грн., 1-й квартал 2005 року - 8 125 грн.

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 13 173 грн., в тому числі по періодам: за березень 2004 року - на суму 6 673 грн., за березень 2005 року - на суму 6 500 грн.;

- пункту 3.1 статті 3, пункту 7.1 статті 7, підпункту 22.3 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , в результаті чого донарахована сума податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 44,07 грн.;

- статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , в результаті чого нарахована пеня у сумі 19,05 грн.

На підставі акту ДПI в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя прийнято повідомлення-рішення від 22 серпня 2005 року №0001482302/0/26666, яким відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток у сумі 89 928 грн., з них основний платіж - 61 577 грн. та штрафні санкції - 28 351 грн.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що Запорізькою філією ТОВ "Елліс" отримані послуги у сумі 366 308,68 грн. віднесено до складу валових витрат 4-го кварталу 2003 року у відповідності до підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , згідно з яким до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат у 1-му кварталі 2005 року витрати в сумі 32 500,00 грн., які не підтверджено документально, оскільки відсутні розрахунки, калькуляції, платіжні доручення та інші первинні документи, які підтверджують вартість виконаних робіт.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) визначено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Таким чином суму отриманих послуг по передпродажній підготовці товару у 4 кварталі 2003 року у розмірі 366308,68 грн. позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 4-го кварталу 2003 року.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

31 березня 2005 року між Запорізькою філією ТОВ "Елліс" (замовник) та ТОВ "Геоком" (виконавець) підписано акт прийому-передачі робіт (надання послуг) №31/03-1 на суму 32 500 грн..

Дата підписання акту є датою фактичного отримання платником податку послуг, що відповідає вимогам підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Визначення "Первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) : це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений акт може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Акт прийому-передачі робіт (надання послуг) не відповідає вимогам пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , тому не є документом, що підтверджує валові витрати виробництва.

Документи, які б відповідали вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) і згідно з якими віднесено до складу валових витрат у 1-му кварталі 2005 року витрати в сумі 32 500,00 грн., позивач не надав, тому відповідач правомірно визначив суму податкового зобов'язання платника податків.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Елліс" та Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 25 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.